Загальне керівництво володіннями гетьмана К.Г. Розумовського здійснювалося «Економічною канцелярією», яку очолював управитель гетьманських маєтків. У його обов'язки входило управління господарськими справами маєтків, покращення їхнього економічного становища та вирішення суперечок, які виникали в межах графських володінь. Також він був зобов'язаний над силати Кирилу Григоровичу річні звіти «в доходах и расходах».
Першим обійняв цю посаду асесор академічної канцелярії Петербурзької академії наук та її негласний правитель, вихователь і радник Кирила Григоровича Григорій Теплов.

Батуринський Миколо-Крупицький монастир знаходиться за 20 км від Батурина. В добу Гетьманщини він був одним із найшанованіших, найбагатших монастирів Лівобережної України. Історія його заснування сягає вглиб XI ст. Неподалік монастиря, в сосновому гаю, на пагорбі, знаходиться скиток, який є місцем заснування древнього монастиря.
За давніми переказами саме на цьому місці ріс могутній дуб, на якому одного разу явився образ Святителя Миколая. Поряд з дубом парафіяни збудували дерев'яну невелику церкву в ім'я Святого Миколая в якій і знаходилась ікона. В 1691 р. на скиту, біля церкви, збудував собі келії з трьох кімнат Св. Димитрій Ростовський для «спокійного написання» «Житія Святих».

У Батурині при рейментарському дворі на початку XVIII ст. колоритним елементом гетьманського оточення була жолдацька команда. Служба жолдаків полягала в охороні гетьманського двору та вищих урядових установ: Генеральної військової канцелярії, Генерального суду. Також у обов'язки жолдаків входив супровід вищих урядових осіб та виконання доручень гетьмана.
Жолдаки, як караульний підрозділ при главі держави, з'являються на прикінці XVII ст. за гетьманування І. Мазепи. Близькі ж аналоги надвірного війська гетьмана в історичних джерелах ми зустрічаємо ще за гетьманства Д. Многогрішного - це охочепіхотні охоронні формування.