Загальне керівництво володіннями гетьмана К.Г. Розумовського здійснювалося «Економічною канцелярією», яку очолював управитель гетьманських маєтків. У його обов'язки входило управління господарськими справами маєтків, покращення їхнього економічного становища та вирішення суперечок, які виникали в межах графських володінь. Також він був зобов'язаний над силати Кирилу Григоровичу річні звіти «в доходах и расходах».
Першим обійняв цю посаду асесор академічної канцелярії Петербурзької академії наук та її негласний правитель, вихователь і радник Кирила Григоровича Григорій Теплов. В іменному указі сенату від 1 березня 1751 р. вказується: «А по неже просил нас гетьман, дабы ему дать для правления домашних его гетьманських дел онаго Теплова, того ради повелели Мы помянутому советнику Теплову быть при гетьмане в Малороссии всегда в таком звании, в каком гетьман заблагоусмотрит по его чину». При цьому Григорій Миколайович виконував не тільки функції управляючого, а й «отправляет при гетьмане многие дела», які доручав К. Розумовський. Водночас, Г. Теплов перебував «...не в отставке, но в службе Ея Императорского Величества действительно находится, за которую и жалованье то получает из скарбу Малороссийского, которое бы он, яко советник, быв прежде в Академии (от куда и взят) по штату мог получать». Обіймав посаду управляючого Г. Теплов до 1762 р., часу його призначення стане секретарем Катерини II. Відтоді, як державний діяч, він зробив непогану кар'єру, обійнявши посади таємного радника та сенатора.
Наступним управляючим був вихідець з Ліфляндії, майор Отто фон-Гоффштейн. Як зазначає генерал Гільденштендт, який восени 1774 р. перебував у Батурині, Гоффштейн добре виконував свої обов'язки. Водночас (з 1772 р.) за станом українських маєтностей К. Розумовського наглядав його найстарший син - Олексій, оскільки після скасування гетьманства Кирило Григорович не мав можливості відвідувати українські землі. Сам же Олексій Розумовський не мав здібностей по веденню господарства: «...постоянно увлекался из одной крайности в другую, не доверял людям и при этом вечно находился под влиянием какого-нибудь пройдохи», а до того ж відвідував Україну тільки влітку. Під «пройдохой» мається на увазі Гоффштейн. Управлінням Олексія Григоровича батько був не задоволений, оскільки справи його господарства йшли дуже погано: українські маєтності давали малі прибутки, з'явились борги, власники сусідніх землеволодінь, користуючись відсутністю господаря, розпочинали судові процеси щодо прав власності на земельні наділи. За таких обставин Кирило Григорович подає прохання на ім'я імператриці: «Всемилостивейшая Государыня. Припадки, случающиеся в здоровьи моем, требуют, чтоб я на не которое время климат переменил и потребил безпрерывное движение; потом и упавшие по заочности и отдаленному правлению доходы мои, так как и всей экономии худыя обстоятельства, понуждают меня самого все деревни мои осмотреть и привести в лучшее состояние. Сего ради дерзаю, все милостивейшая Государыня, сим все подданнейше просить об увольнении меня в мои деревни ...». Отже, Кирило Григорович, який уже одинадцять років не відвідував Україну, в 1776 р. нарешті приїздить до Батурина, щоб оглянути всі свої володіння і привести їх до належного стану.
З цього часу Економічну канцелярію очолює вихідець з Англії - підполковник Статер. На посаді управляючого маєтностями перебував більше двадцяти років. Він сумлінно виконував свої обов'язки. Про це засвідчує відгук улюбленого сина гетьмана - Андрія, котрий в 1800 р. перебував у Батурині «...я хочу сказать, что он дает гораздо более доходов, чемъ его предшественники с большою для себя прибылью, так как он получает десятую часть всех доходов. Но по крайней мере таким образом известно на что можно разсчитыватъ и лицо, заведующее делами, само заинтересовано тем, чтобы имения приносили как можно более доходов и чтобы прекращены были тысячи злоупотреблений всяких подчиненных, растаскивавших прежде господские деньги».
3 часом посаду управляючого обійняв син Статера - Василь Статер. Він народився в Росії, освіту здобув в Лондоні.
У 1836 р. помирає власник Батуринської волості Андрій Кирилович Розумовський і Батуринська економія переходить у відання Опікунського управління
Альона Потребенко Науковий співробітник заповідника «Гетьманська столиця»
