Батуринський Миколо-Крупицький монастир знаходиться за 20 км від Батурина. В добу Гетьманщини він був одним із найшанованіших, найбагатших монастирів Лівобережної України. Історія його заснування сягає вглиб XI ст. Неподалік монастиря, в сосновому гаю, на пагорбі, знаходиться скиток, який є місцем заснування древнього монастиря.
За давніми переказами саме на цьому місці ріс могутній дуб, на якому одного разу явився образ Святителя Миколая. Поряд з дубом парафіяни збудували дерев'яну невелику церкву в ім'я Святого Миколая в якій і знаходилась ікона. В 1691 р. на скиту, біля церкви, збудував собі келії з трьох кімнат Св. Димитрій Ростовський для «спокійного написання» «Житія Святих». Побудована заново Миколаївська церква в 1746-1749 pp. ігуменом Феофаном на місці занепалої дерев'яної церкви по планам тієї церкви, яка була до цього, і на тому ж місці. Але з плином часу і цей храм прийшов у ветхість і вимагав реставрації.
В 1800 р. на кошти графині Софії Апраксіної храм було відремонтовано. Підстіни храму був підведений кам'яний фундамент, підлога викладена цеглою,замінені вікна та двері. Всередині храм був без всіляких прикрас На західному боці були розташовані невеликі хори з входом ззовні храму. На них свого часу усамітнювався Св. Дмитрій для молитви. В скитку 9 травня відбувся хрестний хід із монастиря і в церкві відправлялась літургія. До 1812 р. образ Миколи Чудотворця знаходився на місці його явлення, а 6 вересня образ було перенесено до стін Батуринського Миколо-Крупицького монастиря.
Біля церкви розміщався некрополь. На його території знайшли свій вічний спокій багато представників знаті. Серед багатьох могил, що знаходились на некрополі, особливо виділялась могила Фоми Дусика - особистого лікаря останнього гетьмана України Кирила Розумовського, та графа М.Апраксіна.
В 1930 р. відомий дослідник архітектури С. Таранушенко зробив фото будівель монастиря, в тому числі і Миколаївської церкви на скиту, також сфотографував її і відомий нам місцевий фотограф М. Бокань. В часи радянської влади некрополь було зруйновано разом із церквою мабуть вона була зруйнована в 1935 р. як і Миколаївський собор на території монастиря.
Любов Кіяшко
Заступник директора з наукової роботи
заповідника «Гетьманська столиця»
| 
