Чернігівщина - Чернігівщина - туристична

Офіційний прийом в МЗС України

З листопада 2008 року в м. Києві Міністром закордонних справ України В.Огризком в урочистій обстановці було вручено цінні предмети музейного значення заступнику генерального директора заповідника Кіяшко Л.Г, з метою їх наступного експонування в нових музеях заповідника "Гетьманська столиця".
Одним з пунктів Указу Президента України В.А.Ющенка № 1131/ 2007 від 21.11.2007 "Про деякі питання розвитку Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" був звернений до Міністерства закордонних справ України. Міністерству, зокрема, було дано завдання з'ясувати в архівних установах країн, з якими в України встановлені дипломатичні стосунки, наявність інформації, яка відноситься до гетьманського періоду в історії України XVII - XVIII ст. Міністерство в свою чергу дало завдання посольствам і генеральним консульствам України виконати Указ Президента на місцях.

Завжди раді гостям

11 грудня цього року в м. Чернігові було проведено нараду з питань адміністративно-територіальної реформи, формування місцевих бюджетів на 2009 рік та посилення взаємодії асоціацій місцевого самоврядування в Україні, на якій були присутні представники асоціацій місцевих та регіональних влад України. Обговорити важливі проблеми зміцнення місцевого самоврядування на нинішньому відповідальному етапі розвитку держави зібралися голови і заступники голів обласних рад України за участю заступника міністра регіонального розвитку та будівництва В'ячеслава Негоди і керівника відділу управління по зв'язках із місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування апарату Верховної Ради України В.Олійниченка. Після наради її учасники оглянули з екскурсією по стародавньому Чернігову, далі на запрошення голови ЧОДА В. Xоменка і його заступника О.Бєльського учасники наради приїхали до Батурина. Тут їх зустрічали генеральний директор національного заповідника Н.Реброва, заступник генерального директора з наукової роботи Кіяшко Л.Г., міський голова М. Іващенко і голова Бахмацької районної ради М.Булах.

Військо, яке не стало армією

Вперше автор зацікавилась походженням свого прізвища ще в дитинстві, прочитавши цитату з поеми "Полтава" О.С.Пушкіна:
Пестреют шапки. Копья блещут.
Бьют в бубны. Скачут сердюки.
В строях равняются полки.
Толпы кипят. Сердца трепещут.
В примітках Пушкін скупо зазначав, що сердюки - "войсько, состоявшее на собственном иждивении гетманов".
Але тільки зараз, працюючи в заповіднику, з'явилась нагода і можливість дослідити це питання більш детально.
Як відомо, більшість матеріалів Генеральної військової канцелярії, особистого листування гетьманів Лівобережної України частково загинули під час розорення Батурина російськими військами в листопаді 1708 р., частково ж розпорошувалися упродовж багатьох десятиліть по приватних зібраннях.

Воскресіння, відродження, відновлення

В останній батуринський період життя останній гетьман України К. Розумовський будує архітектурний шедевр - палацово-парковий ансамбль. Для цього запрошує англійського архітектора Чарльза Камерона - одного із великих і талановитих архітекторів, яскравих представників стилю клисицизму другої половини XVIII ст. , який з 1799 по 1803 рік будує в Батурині прекрасний палацово-парковий ансамбль, єдине творіння в Україні цього архітектора. Ансамбль складався з центрального триповерхового палацу з напівпідвалом і двох службово - гостьових флігелів, розміщених по обидва боки від палацу і з'єднаних ажурною кованою огорожею.
Ч.Камерон і в Батурині залишався вірним собі; він і тут створив художній образ "свого Риму". В Батуринському палаці є щось подібне до царсько-сільських Терм. Кожен поверх палацу має своє функціональне призначення. В напівпідвальному приміщенні планували розмістити гардеробні, комори. На другому поверсі - бібліотеку та кабінети, на третьому - зали для балів, а на четвертому К.Розумовсь-кий планував розмістити свої апартаменти.

300 днів без шматка хліба

Погибнеш, згинеш, Україно
Не стане знаку на землі,
А ти пишалася колись
В добрі і розкоші! Вкраїно!
Мій любий краю неповинний,
За що тебе Тосподь кара,
Карає тяжко?
Ці слова великого поета Тараса Григоровича Шевченка безпосередньо можна віднести до подій голодомору в Україні у 1932-1933 рр. Завжди так було, що найбільше зло приходить під виглядом найбільшого добра - так сталось і з нашим народом. На даний час вже достеменно відомо, що голод в Україні зроблений штучно комуністичним режимом - це історичний факт, підтверджений численними архівними матеріалами, свідченнями очевидців подій. Основними причинами голоду були: суцільна колективізація селянських господарств, розкуркулювання, тотальні хлібозаготівлі за принципом про-дрозкладки із застосуванням репресивних заходів, репресії дорослого чоловічого населення. В результаті цього геноциду, за різними даними, в Україні в 193233 роках загинуло від 6 до 11млн. чоловік.

Церква Воскресіння Господнього

14 листопада 2008 року відбулося освячення храму Воскресіння Господнього та перепоховання останків захисників та жителів Батурина, що загинули 13(2) листопада 1708 року. Церква відбудована на території Цитаделі Батуринської фортеці. Обряд освячення проводив Чернігівський і Ніжинський єпископ Іларіон, були присутні представники духовенства Чернігівської єпархії, викладачі Київської духовної семінарії. Також взяли участь у заході Міністр культури і туризму України Вовкун В.В., голова Чернігівської облдержадміністрації Хоменко В.М., заступник голови облдержадміністрації Бєльський О.О., директор Львівської галереї мистецтв Воз-ницький Б.Г., меценат з міста Чикаго Кочерга М.Г. та багато інших гостей.
Замкова церква Воскресіння - дерев'яна, однобанна, на три дільниці, рубана з брусів, з мурованою підземною криптою. Центром композиції церкви є великий восьмигранний зруб з високим двозалом-ним верхом. До нього прилягають прямокутний бабинець і гранчастий вівтар.

Поповнюємо фондову скарбницю

День 14листопада знаковий для заповідника не тільки як День вшанування героїчних оборонців Батурина. Цього дня традиційно проводяться підсумки щорічної Всеукраїнської Акції "Подаруй Гетьманській столиці експонат", яка проходить вже п'ятий рік поспіль. Перші результати Акції були підведені після проведення Козацького свята 14 червня 2008р.
Працівники заповідника впродовж п'яти років співпрацюють з дирекцією Львівської галереї мистецтв. Вперше до Батурина приїхав її директор, Герой України Возницький Борис Григорович з цінним подарунком для заповідника - іконою Святого Миколая, яку відвідувачі зможуть побачити в експозиції Гетьманського будинку на Цитаделі.
Вже не вперше до Батурина приїздить зі Львова Тарас Лозинський, який разом з своєю дружиною Роксоланою вже декілька років підряд беруть участь в Акції. Ось і цього разу подарунок від сім'ї Лозинських - портрет Івана Мазепи (акварель), роботи Богдана Лепкого, яка доповнить експозицію Будинку Генерального судді В.Кочубея.

Літні табори Батурина

В XIX ст. один з районів Батурина мав назву Шовковиця, який з усіх сторін був оточений сосновим бором. З 1872 року це було місце табірної стоянки 5-ї піхотної дивізії, 5-ї артилерійської бригади та трьох кавалерійських полків. Існування таборів поблизу Батурина давало можливість жителям містечка та округи дістати роботу по обслуговуванню таборів, забезпечувало можливість збуту продукції сільського господарства.
Батурин та військові табори відвідували в 70-х роках XIX ст. російські імператори Олександр II і Олександр III, у 1883 році великий князь Микола Миколайович - старший, у 1898 р. - російський імператор Микола II. Про візит у газеті „Киевлянин" згадувалось, що з нагоди приїзду великого князя Миколи Миколайовича в таборі були влаштовані гуляння, грали три оркестри військової музики, повсюдно були ілюмінації, прапори, вензелі і все це відбивалося у спокійних водах озера. Високоповажні особи, які відвідували літні військові табори під Батурином та містечко, залишались задоволеними як організацією служби і навчання військ, так і прекрасними умовами для відпочинку.

Відкриття музею археології Батурина

Логічним
наслідком 13-річних досліджень археологів у гетьманській столиці є
відкриття Музею археології Батурина. Ця подія приурочена до відзначення
300-роковин з дня Батуринської оборони 1708 року. Колишня
гетьманська столиця є еталонною археологічною пам'яткою козацької
доби, її культурний шар за ступенем насиченості та інформативності не
має рівних собі, а всі комплекси мають одну, точно вивірену, дату
знищення - 13 (2) листопада 1708р.

Ідея відкриття профільного музею на базі заповідника визріла давно. її
активно підтримало керівництво Черніго-во-Сіверської археологічної
експедиції. В рамках виконання Комплексної програми збереження
пам'яток заповідника "Гетьманська столиця" на початку цього року
завершились ремонтно-реставраційні роботи по Воскресенській
церковнопарафіяльній школі (1904 р.), в приміщенні якої було
заплановано розгорнути експозицію Музею.

У витоків музейної справи

«...Соромно жити в краї і не знати ні самого краю, ні його людності...» Володимир Антонович.
Слова визначного історика чітко підкреслюють цілі, які постали перед музейними працівниками в період становлення і визнання необхідності створення в Батурині краєзнавчого відділу Чернігівського історичного музею. Серед людей, які стояли у витоків музейної справи в Батурині ми впевнено називаємо ім'я Жучкової Руфіни Опанасівни.
Народилась вона 12 вересня 1938 року в сім'ї Чикирисова Панаса Макаровича, директора Батуринської н/с школи, Лемешко Агафії Яківни, завідуючої районним відділом культури.
З 1957 по 1959 рік навчається в Хус-тському технічному училищі № 5. Працювала спочатку швачкою, а потім завідуючою артіллю імені 1-го Травня. В 1962 році разом з матір'ю їдуть в с. Надвоїці Се-гежського району Карельської АРСР. Там вона працює вихователем допоміжної школи - інтернат № 14 і через шість років знову повертається до Батурина і знову працює в будинку піонерів.

Реконструкція підземного ходу на Цитаделі

З 29 липня по 13 серпня цього року під час відбудови Цитаделі Батуринської фортеці здійснювалися роботи по відновленню давнього підземного ходу, виявленого у травні під час провалу ґрунту в котловані під церкву Воскресіння Господнього. Було прийнято рішення реконструювати цей підземний хід як пам'ятку гетьманського періоду історії Батурина та пристосувати його до майбутнього екскурсійно-туристичного використання. Після ретельного дослідження цього ходу археологами, виявлено, що його початок знаходиться під фундаментом новозбудова-ної дерев'яної церкви Воскресіння Господнього, а вихід - на схилі тераси р. Сейм.
Реконструкцію підземного ходу здійснювала організація з Донецької області ТОВ "Донвуглепостачання" на чолі з головним інженером Васильєвим Ва-лерієм Анатолієвичем. 29 липня у Бату-рині почала роботу група шахтарів, що разом з заступником головного інженера Свєтогором І.Г. та заступником директора по охороні праці Уваровим П.В. складала 17 чоловік.

Археологічний сезон-2008 у Батурині

Розкопки Гетьманської столиці розпочалися 1995 року. Нинішній сезон виявився найтривалішим: 63 дні поспіль працювали археологи у Батурині. Головною метою на цей рік було визначено продовження досліджень фундаментів Церкви Живоначальної Трійці та зовнішнього рову Цитаделі Батуринської фортеці, відновлення яких передбачено указом Президента України В.А.Ющенка від 21 листопада 2007 р. №1131/2007 "Про деякі питання розвитку Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" та селища Батурин"
Перший фрагмент кладки фундаментів Церкви Живоначальної Трійці у Батурині археологи виявили наприкінці серпня 2006 р. В ході робіт 2007 р. на території садиб № 5 та № 7 по провулку Центральному вдалося дослідити три напівкруглі вівтарні виступи - апсиди храму, фрагменти південної міжапсидної стінки, північної стінки основного об'єму храму та частково - північно-західний стовп. Для продовження вивчення головного храму гетьманського Батурина необхідно було знести згадані садиби.

Візит президента до Батурина

Не минуло і трьох місяців від останнього візиту Президента до Батурина - і ось він з дружиною пані Катериною знову в гостях у гетьманській столиці з важливою місією. Подія зібрала довкола себе не тільки жителів Батурина та навколишніх населених пунктів, а й керівництво області, району і селища, народних депутатів, міністрів, працівників Адміністрації Президента України.
В цей день, 26 серпня, відбулося відкриття і освячення нового Божого храму - церкви Покрови пресвятої Богородиці, котра належить місцевій релігійній громаді української православної Церкви Київського патріархату.
Освячення Божого Храму особисто провів патріарх Київський і всієї України-Руси Філарет, який прибув у Батурин із ви-сокодостойними владиками і святими отцями. Президент взяв участь у першій службі в храмі і в хресній ході навколо нього. Після цього таїнства до всіх присутніх звернулися Філарет і Президент України В.А.Ющенко.

Чернігів був у півтора рази більшим за Київ, принаймні у X сторіччі

У Чернігові — сезон великої археології. На території Валу, на площі майже три гектари, працюють археологи. Вони досліджують місце, де колись був стародавній Дитинець (укріплена частина, фортеця міста). Такі масштабні розкопки тут проводяться вперше за двадцять років. І хоча, на перший погляд, якихось сенсаційних знахідок поки що немає, отримані під час розкопок результати дозволяють археологам не тільки переглянути історичну карту Чернігова, а й, можливо, інакше оцінити роль міста над Десною в історії Київської Русі. Очолює експедицію співробітник Інституту археології НАН України, викладач Чернігівського педуніверситету, кандидат історичних наук Олена Євгеніївна Черненко.

Батурин: лiпимо класику

«Чи вірю я, що Батурин відродиться? Звісно, вірю!» — щира впевненість директора Батуринського державного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» Наталі Ребрової мимоволі передавалася i журналістам, які спілкувалися з нею того морозного дня. Бо ледь не триста років ця колишня резиденція гетьманів Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи i Кирила Разумовського була нікому не потрібна, і лише рік тому, як кажуть, процес пішов.