У Батурині при рейментарському дворі на початку XVIII ст. колоритним елементом гетьманського оточення була жолдацька команда. Служба жолдаків полягала в охороні гетьманського двору та вищих урядових установ: Генеральної військової канцелярії, Генерального суду. Також у обов'язки жолдаків входив супровід вищих урядових осіб та виконання доручень гетьмана. Жолдаки, як караульний підрозділ при главі держави, з'являються на прикінці XVII ст. за гетьманування І. Мазепи. Близькі ж аналоги надвірного війська гетьмана в історичних джерелах ми зустрічаємо ще за гетьманства Д. Многогрішного - це охочепіхотні охоронні формування. Численність жолдацької команди залежала від уподобань гетьмана, котрі дбали про пишність та репрезентативність свого почту. За гетьманства І. Мазепи їх кількість на лічувала 80 чоловік з отаманом. Утримувалися дані формування за рахунок зборів з гетьманських маєтностей: «хлеб получали из села Подлипное атаман по 2 четверика, рядовой по 1-му в месяц». Наймались жолдаки на службу з сіл, які були найближчими до гетьманської резиденції - Батурина. Етнограф А. Шафонський пише, що жолдаки набирались на службу із 2-х сіл: Жолдаки Конотопської сотні та Спаське Кролевецької сотні і приїздили позмінно відбувати службу до гетьманської столиці: «помесячно приездячи, переменно во дворе гетьманском варту отбували...». Жолдацька команда знаходилась під орудою генеральних осавулів і хорунжого. Утримання їх складалося з грошових виплат, продуктових «дач» та одягу. Жалування командира жолдацької роти на початок XVIII ст. на рік складалось з 86 рублів, а рядового солдата - 4 рублі. На мундир долучалися мундирні гроші відповідно 4 і 3 рублі. Службовий одяг жолдаків складався «из верхнего капта на синего сукна, с красным откидным воротником и такими же обшлагами, подкафтанья красного суконного, шаровар яркого цвета по большей части светло-зеленых или оранжевых и черной высокой меховой шапки с красным верхом». При гетьмані І. Скоропадському кількість жолдаків була скорочена спочатку до 50, а потім взагалі до ЗО осіб. Відродження та розквіт жолдацької служби припадає на роки гетьманування К. Розумовського. У 1763 р формування перетворюється на церемоніальне військо, почесну гетьманську варту, яка складалась з 2 рот. У кожній роті було по 120 жолдаків, капітан, поручник, пра порщик, підпрапорщик, писар, каптенар мус, фур'єр, цирульник, слюсар, 3 сер жанти, 4 капрали, 2 барабанщика, 2 флейтисти. Частина війська мала продовжувати нести охорону при урядових канцеляріях, а інша - супроводжувати гетьмана під час подорожей та вартувати при гетьманській ставці. Витрати військового скарбу на жолдацькі формування за 1763 р. становили 11 079 рублів. Річний оклад жолдацького капітана дорівнював 150 рублів, відповідно рядовий солдат отримував жалування у 10 рублів, капрал - 15 рублів, підпрапорщик -16 рублів. Обмундирування жолдаків складалося з трикутного чорного крислатого капелюха з білою зубчатою обшивкою довкола, 3-ма біли ми китичками і білим бантом-кокардою, блакитного суконного каптана з червоним сукном (коміром, лацканами і об шлагами) і білим погоном - еполетом, камзола червоного із синіми обшлагами і коміром, штанів червоного сукна, білої сорочки, чорних полотняних напівчобіт, білих черевиків і чобіт, червоного парадного галстука, лосинних рукавиць і опанчі василькового сукна. У 1765 p., після скасування інституту Гетьманства, було переформовано й жолдацький караульний підрозділ у піхотну роту. Та проіснувала вона недовго - до поділу Гетьманщини на намісництва в 1781 р. Історія жолдацьких формувань займає трохи більше ніж півстоліття, але заслуговує на увагу. Ці підрозділи не брали участь у жодному бої, але несли по чесну місію охорони гетьмана та урядових установ столиці Батурина, підкреслювали велич і престиж гетьманської влади, були основою військового церемоніалу держави.
Марина Хармак Науковий співробітник заповідника "Гетьманська столиця"
