Історія Чернігова - Чернігівщина - туристична

Чернігів: коротка історична довідка

Чернігів – одне із найдавніших міст Європи. Відповідно до археологічних досліджень, формування міста розпочалось близько 1300 років тому, на зорі виникнення східнослов’янської державності. На початку другого християнського тисячоліття у місті було три кам’яних собори та князівські двори. Трохи пізніше з’явились ще дві кам’яні культові споруди. (для порівняння: у Парижі у той же час існували тільки дві кам’яні церкви – собор Паризької богоматері та кафедральний храм). Розташований на перетині важливих торговельних шляхів, Чернігів швидко зростав та за декілька століть перетворився на багате та добре укріплене місто, яке могло гідно суперничати з «матір’ю міст руських» - стольним градом Києвом.

Дитинець

Дитинець – центральна укріплена частина міста. Час його формування припадає на період 9 – 13 століття. Сама територія сформувалась вже до 8 століття. Далі йшла внутрішня розбудова та вдосконалення. Після стількох років розбудови укріплення стали дуже потужними: глибокий рів, земляний вал, дерев’яні стіни та башти, мурована брама з надбрамною церквою. Недивлячись на відносно незначні розміри (1600 метрів периметр укріплень) до 1239 року, коли Чернігів був захоплений Ордою, Дитинець вміщував у собі княжі тереми, єпископський двір, Борисоглібський , Спаський собори, Михайлівську церкву (1174р) та церкву Благовіщення (1186 р). Але 1239 року, після семиденної оборони місто було взяте приступом, поруйноване, знекровлене. Після такої руйнації Чернігів втратив колишню могутність і свій політичний вплив.

Курган "Чорна могила"

Чорна могила – князівське поховання у формі кургану 10 метрів висотою та 170 метрів по окружності. 1872-1873 р. тут проводив розкопки археолог Дмитро Самоквасов. Було знайдено обгорілі після ритуалу спалення людські кістки, зброю, візантійські монети. Було знайдено і залишки поминального обряду (тризни) :кольчуга, залізний казан, два ритоні з турячих рогів окованих сріблом. Саме Самоквасов довів княжу приналежність кургану та зміг датувати 945-68 роками.

Спасо-Преображенський собор

Спасо-Преображенський собор – єдина збережена церковна споруда до монгольського періоду на території східної Європи. Собор ровесник Софії Київської. Збудований за зразком візантійських храмів. Заснований князем Мстиславом Володимировичем у 1030 році як усипальниця чернігівських князів, він прекрасно зберігся до цього часу хоч зазнавав руйнування пожежами та війною.
У храмі похований сам засновник храму князь Мстислав (1036р), св. Мученик кн. Ігор Олегович (1150р), св Київський Митрополит Костянтин. Під підлогою храму похований князь Ігор (Слово о полку ігоревім ).

Антонієві печери

Антонієві печери – пам’ятник підземної культової архітектури 11-19 століття. Заснований печерний комплекс у 1069 році. Саме тоді, рятуючись від гніву київського князя Ізяслава після невдалого повстання киян, до Чернігова прийшов виходець з міста Любеч прп. Антоній Печерський. Він заснував Богородський монастир і власноруч викопав першу печеру. Саме в цей час чернігівський князь Святослав Ярославович намагався укріпити свою владу і зробити Чернігів рівнозначним Києву. Створення печерного монастиря подібного до київських печер та ще тим самим засновником якнайкраще узгоджувалися з планами князя і саме тому прп. Антоній отримав від нього повну підтримку.

П’ятницька церква в Чернігові

П’ятницька церква – перлина давньоруської архітектури кінця 12 – початку 13 століття. Збудована церква була біля торгової Красної площі на честь покровительки торгівлі Параскеви П’ятниці. Це сучасниця Слова о полку Ігоревім. До 1786 року вона булла головною спорудою П’ятницького монастиря. За цей час П’ятницька церква зазнала значних змін і добудов. До 1943 року церква знаходилась в жалюгідному стані. Своїм новим життям вона завдячує П. Д. Барановському, який у 1943 році очолив реставрацію і повернув церкві початковий вигляд.

Борисоглібський собор у Чернігові

Борисоглібський собор споруджений чернігівським князем Давидом Святославичем у 12 столітті на фундаменті 11 століття. Як і інші пам’ятки архітектури Чернігова неодноразово зазнавав руйнації, перебудовувався. В 1627 році, навіть, був перетворений у домініканський костьол. 1672 року до собору було прибудовано дзвінницю. У 18 столітті собор був п’ятибанний. Разом з будівлею, яка пізніше стала Чернігівським Колегіумом він складав Борисоглібський монастир.1700 року відбувалось будівництво Чернігівського колегіуму і був знайдений срібний ідол. З нього відлили браму іконостаса.

Успенський собор в Чернігові

Є цікава легенда повязана з історією виникнення Єлецького монастиря. Оповідають, що в 60 роки 11 століття князь Святослав Ярославович був на полюванні і побачив ікону Божої Матері на стовбурі ялинки. Князь розцінив це як знак Божий. Так виник Єлецький монастир. На території монастиря знайдено залишки печер періоду Київської Русі.
Успенський собор – один з небагатьох зразків мурованої монументальної архітектури 12 століття. Це головний храм Єлецького Уснеського монастиря. Його інтер"єр прикрашали керамічні та шиферні плитки, вітражі та фрески. Нажаль його не оминула доля інших архітектурних споруд Чернігова. 1239 році храм був сильно зруйнований монголами.

Катерининська церква у Чернігові

Катерининська церква була споруджена в стилі українського барокко на місці давнього храму Київської Русі. Будівництво було присвячене героїзму козаків Чернігівського полку при штурмі Азова 1696 року. Освячення церкви відбулось 1715 року. З того часу церква не зазнала суттєвих змін.
До початку 2009 року у приміщенні церкви розміщувався Чернігівський музей народно-декоративного мистецтва. Наразі це діюча церква.

Чернігівський колегіум

В 17 столітті на рештках валів Дитинця знаходилась мурована монастирська трапезна Борисоглібського монастиря. У1700-1702 роках над нею звели двох"ярусну башту-дзвінницю і церкву Івана Богослова. Саме в цьому приміщенні за ініціативи відомого письменника, педагога і церковного діяча Іоанна Максимовича у 1689 році був організований один з найдавніших в Україні середніх навчальних закладів - Чернігівський Колегіум. Він створювався за зразком Києво-Могилянської академії на основі слов"янсько-латинської школа при архієпископській кафедрі. 1776 року Чернігівський колегіум реорганізували у Чернігівську духовну семінарію.

Будинок Лизогуба у Чернігові

Будинок Лизогуба споруджений у 90 роках 17 століття на території Дитинця. Він виконував функцію полкової канцелярії. У 1687-1698 роках належав чернігівському полковнику Якову Лизогубу. Споруда представляє собою один з небагатьох зразків житлової архітектури України кінця 17 століття, що зберігся до нашого часу.
Часто будинок називають " Мазепиним". Вважається, що саме в цьому будинку проводили свої таємні зустрічі закохані Іван Мазепа і Мотря Кочубеївна.

Троїцько - Іллінський монастир

Монастир розташований на терасах Болдиних гір. Його формування розпочалось із заснування прп. Антонієм Печерським підземного монастиря у 1069 році. У 12 столітті над входом у печери було збудовано Іллінську церкву (єдиний однонефнй храм Київської Русі, що зберігся в наш час) . Монастир сильно постраждав від монгольських завоювань і був відновлений у1649 році за ініціативи чернігівського полковника С. Подобайла.
В 1679 року в результаті злиття двох монастирів утворився Троїцько-Іллінський монастир. 1677-1679 року на території монастиря було збудовано Введенську церкву (монастирську трапезну).

ВСЕВОЛОД СВЯТОСЛАВИЧ ЧЕРМНИЙ 1204 – 1206

Син Святослава Всеволодовича. Вперше обіймав Чернігівський княжий стіл з 1204 до 1206 рр. У 1206 р. став князем Київським. Проте князі Рюрик Ростиславич і Мстислав Романович розпочали боротьбу за Київський стіл, яка точилася до 1214. р. Всеволод Святославич змушений був залишити Київ. По Дніпру прибув до Чернігова, де княжив-вдруге .до 1215 р Тут і помер. По його смерті Чернігів прийняв брат Всеволода Святославича Гліб Святославич. Всеволод Чермний мав за дружину княгиню Анастасію.

Філарет (Гумілевський) називає іншу дату княжіння Всеволода Святославича: 1202 – 1210 рр. На думку А. Р. Гущина, то були 1204 – 1211 (?).

ОЛЕГ СВЯТОСЛАВИЧ 1202 – 1204

Міг княжити у Чернігові за умови, що Ярослав Всеволодович та Ігор Святославич дійсно обіймали чернігівський княжий стіл з 1198 до 1202 р. Хоча достеменно відомо, що Олег Святославич помер 1204 р. чернігівським князем. А. Р. Гущин згадує його під іменем Олег-Феодосій Святославич-Михайлович. Дати його княжіння, на думку дослідника, – 1202 – 1204(?).

ІГОР СВЯТОСЛАВИЧ ОЛЬГОВИЧ 1198 – 1202

Ймовірніше за все, княжив у Чернігові з 1198 до 1202 р. Лише один Іпатіївський літопис сповіщає, що він княжив після Ярослава Всеволодовича. Р. В. Зотов зазначає, що інші літописи замовчують цей факт, хоча у деяких з них є повідомлення про смерть князя Чернігівського Ігоря Святославича 1202 р. Р. В. Зотов наголошує на тому, що Лаврентіївський літопис, згадуючи про смерть Ігоря у 1202 р., не називає його по батькові. А в «Історії» М. Татищева відсутні дані про княжіння Ігоря Святославича в Чернігові.