Антонієві печери – пам’ятник підземної культової архітектури 11-19 століття. Заснований печерний комплекс у 1069 році. Саме тоді, рятуючись від гніву київського князя Ізяслава після невдалого повстання киян, до Чернігова прийшов виходець з міста Любеч прп. Антоній Печерський. Він заснував Богородський монастир і власноруч викопав першу печеру. Саме в цей час чернігівський князь Святослав Ярославович намагався укріпити свою владу і зробити Чернігів рівнозначним Києву. Створення печерного монастиря подібного до київських печер та ще тим самим засновником якнайкраще узгоджувалися з планами князя і саме тому прп. Антоній отримав від нього повну підтримку. Монастир швидко ріс, біля входу в печери було збудовано Іллінську церкву і лише монгольська навала 1239 року надовго зупинила його розвиток.
Занепад тривав до 16 століття, а в 1649 році чернігівський полковник Степан Подобайло взяв на себе опікування відновленням монастиря і далі розвиток печерного храмового комплексу з перервами тривав до 19 століття. Сучасна довжина печер 350 метрів.
До сьогоднішнього дня з печерами пов’язано багато легенд і таємниць, тривають археологічні дослідження.
| 
