Дитинець – центральна укріплена частина міста. Час його формування припадає на період 9 – 13 століття. Сама територія сформувалась вже до 8 століття. Далі йшла внутрішня розбудова та вдосконалення. Після стількох років розбудови укріплення стали дуже потужними: глибокий рів, земляний вал, дерев’яні стіни та башти, мурована брама з надбрамною церквою. Недивлячись на відносно незначні розміри (1600 метрів периметр укріплень) до 1239 року, коли Чернігів був захоплений Ордою, Дитинець вміщував у собі княжі тереми, єпископський двір, Борисоглібський , Спаський собори, Михайлівську церкву (1174р) та церкву Благовіщення (1186 р). Але 1239 року, після семиденної оборони місто було взяте приступом, поруйноване, знекровлене. Після такої руйнації Чернігів втратив колишню могутність і свій політичний вплив. Однак потреба у фортеці залишилась і вона продовжує виконувати свої функції, але надійного захисту дати вже не може. У1246 році татари знов спалили місто, а 1380 року Чернігів захопили поляки. Але жителі міста боронились і після таких різанин. Кожного разу ворог наражався на спротив і не завжди лишався переможцем Так у 1433 році литовський князь Свидригайло привів на Чернігів татар, але фортеця вистояла. У 16 столітті на високому мисі, що виступає у бік Десни було зведено нове замкове укріплення, прокопаний підземний хід до ріки стрижень У1534 році під стінами Чернігова були розбиті київський воєвода та союзні йому литовці. Такими самими для литовців стали спроби оволодіти замком 1563 та 1564року. Не змогли взяти фортецю і поляки 1579 року. Крім вдосконалення укріплень в цей час розбудовується приміщення Чернігівського колегіуму, зводиться будинок Якова Лизогуба.
Лише1799 року необхідність в укріпленнях зникла і фортеця була ліквідована. На початку 19 століття укріплення зрили і на їх місці розбили бульвар, але місцеві жителі і сьогодні називають це місце Вал.
| 
