|
|
У категорії матеріалів: 16
Показано матеріалів: 1-15 |
Сторінки: 1 2 » |
Сортувати по:
Даті
Син Святослава Всеволодовича. Вперше обіймав Чернігівський княжий стіл з 1204 до 1206 рр. У 1206 р. став князем Київським. Проте князі Рюрик Ростиславич і Мстислав Романович розпочали боротьбу за Київський стіл, яка точилася до 1214. р. Всеволод Святославич змушений був залишити Київ. По Дніпру прибув до Чернігова, де княжив-вдруге .до 1215 р Тут і помер. По його смерті Чернігів прийняв брат Всеволода Святославича Гліб Святославич. Всеволод Чермний мав за дружину княгиню Анастасію.
Філарет (Гумілевський) називає іншу дату княжіння Всеволода Святославича: 1202 – 1210 рр. На думку А. Р. Гущина, то були 1204 – 1211 (?). |
Міг княжити у Чернігові за умови, що Ярослав Всеволодович та Ігор Святославич дійсно обіймали чернігівський княжий стіл з 1198 до 1202 р. Хоча достеменно відомо, що Олег Святославич помер 1204 р. чернігівським князем. А. Р. Гущин згадує його під іменем Олег-Феодосій Святославич-Михайлович. Дати його княжіння, на думку дослідника, – 1202 – 1204(?).
|
Ймовірніше за все, княжив у Чернігові з 1198 до 1202 р. Лише один Іпатіївський літопис сповіщає, що він княжив після Ярослава Всеволодовича. Р. В. Зотов зазначає, що інші літописи замовчують цей факт, хоча у деяких з них є повідомлення про смерть князя Чернігівського Ігоря Святославича 1202 р. Р. В. Зотов наголошує на тому, що Лаврентіївський літопис, згадуючи про смерть Ігоря у 1202 р., не називає його по батькові. А в «Історії» М. Татищева відсутні дані про княжіння Ігоря Святославича в Чернігові.
|
Син Всеволода Ольговича. Народився 1140 р. Прийняв Чернігівський княжий стіл після брата свого Святослава Всеволодовича в 1177 р. Княжив до 1198 року, коли й помер. Похований у Чернігівському Спаському соборі. Посилаючись на Лаврентіївський літопис, Р. В. Зотов називає іншу дату смерті Ярослава Всеволодовича — 1200 р. Дружина великого князя Ярослава Всеволодовича Ірина народила сина Ігоря Ярославича, котрий по смерті батька нетривалий час княжив у Чернігові. Тому його імені немає в існуючих літописних списках. Ігор Ярославич відомий ще як інок Василій.
|
Син Всеволода Ольговича. Отримав чернігівський стіл від двоюрідного брата свого Олега Ольговича. З 1177 до 1194 р. – князь Чернігівський. Помер у 1194 р. На думку А.Р. Гущина, великий князь Святослав Всеволодович княжив у Чернігові з 1164 До 1177 р. А у О. Яригіна читаємо: «Святослав княжил в Чернигове с 1173 г, до 1181 г., уходя несколько раз на Киевский престол и вновь возвращаясь в Чернигов. Надо полагать, что в то время, когда Святослав княжил в Киеве, его замещал в Чернигове Олег Святославич до своей смерти (1180 г.)»
|
Отримав Чернігів у 1157 р. і княжив у ньому до своєї смерті у 1164 р. А. Р. Гущин вважає, що вперше Святослав (Микола) Ольгович сів на чернігівський стіл 1154 –1155 рр., а вдруге – з 1157 до 1164 р. На думку ж Філарета (Гумілевського), у період з 1158 до 1165 р. у Чернігові на княжому троні сидів інший Ольгович – Святослав (Костянтин).
1158 – 1165
СВЯТОСЛАВ (Костянтин) ОЛЬГОВИЧ – син Олега (Михайла) Святославича. Був чернігівським князем з 1158 до 1165 р. – року своєї смерті. Великий князь Святослав Ольгович похований у Спаському соборі в Чернігові. Мав за дружину княгиню Катерину.
|
За Любецьким синодиком у 1151 р. успадкував чернігівський стіл по смерті свого брата Володимира. Філарет (Гумілевський) узагальнює дати княжіння: 1154 – 1158 рр. А. Р. Гуїцин ділить їх на два етапи: 1154 – 1155 рр. і 1155 – 1157 рр. Такий підхід до визначення дат князювання Ізяслава Давидовича пояснюється тим, що 1154 р. він сів у Києві, але змушений був поступитись Юрію Володимировичу Долгорукому, по смерті якого 1157 р. сів у Києві вдруге.
Святослав Ольгович намагався, приставши до Юрія Долгорукого (він знову рушив на Київ), восени 1152 р. скинути Ізяслава Давидовича з чернігівського княжого столу. Серйозні бойові дії відбувалися у селі Бобровиця, поблизу Чернігова, і селі Семинь (нинішній стадіон ім. Ю. Гагаріна).
|
Син Давида Святославича. Був Чернігівським князем з 1139 до 1151 р. У 1144 році одружився із старшою дочкою Городенського князя Всеволода Даниловича (за Любецьким синодиком). А російський історик М. Татищев був переконаний, що дружиною князя Володимира Давидовича була дочка князя Новгородського Всеволода Мстиславича.
Сьомий, син Володимира Мономаха Юрій Долгорукий прагнув стати київським князем. Він тоді сидів на суздальському столі. Думаючи про похід на Київ, Юрій Долгорукнй взяв собі у спільники Новгород-Сіверського князя Святослава Ольговича. Той залюбки включився у боротьбу з Володимиром Давидовичем. Привід – захист брата, Київського князя Ігоря. Упродовж 1146 –1148 рр. були спалені та розорені володіння Чернігівського князя в Чернігові і Любечі.
|
Розпочав княжити у Чернігові з 1126 р., але не припиняв агресивних дій проти Києва. Похід на Переяслав, здійснений Всеволодом Ольговичем, приніс його жителям смерть, а місту – спустошення. Угорський король, до якого звернувся за допомогою князь Ярополк, виділив багатотисячне військо, на чолі якого Ярополк взяв Чернігів в облогу. Вся надія у Всеволода була на половців. Однак чернігівське віче змусило князя просити миру. Було укладено недовговічний мирний договір. А вже 1139 р., зрадивши своїх братів Святослава та Ігоря, Всеволод перекинувся до родини Мономаха і захопив Київський великокняжий стіл. У той же час він залишався чернігівським князем.
|
Брат Давида Святославича. Обіймав князівський стіл з 1123 р. У 1126 р. його вигнав з Чернігова небіж Всеволод Ольгович. На думку А. Р. Гущина, це сталося 1127 р. Чернігівські історики М. К- Бойко та В. О. Євстратов називають іншу дату: «...в 1128 р. з далекої Тмутаракані виступив на Русь Всеволод Ольгович (син Олега Гориславича, племінник Ярослава). Хижий, хитрий, товстий і лисий розпусник, підступний і рішучий Всеволод всю свою суспільну діяльність підпорядкував боротьбі за владу, нехтуючи всякими сумнівами і етикою. Він зненацька захопив Чернігів, побив ярославову дружину, пограбував місто, а Ярослава прогнав – замість себе – у Тмутаракань».
Ображений Ярослав звернувся за допомогою до Мстислава – сина Мономаха.
|
* Київський дослідник А. Р. Гущин називає 1096 р. початком князювання Давида Святославича у Чернігові.
Син Святослава Ярославича, родич Володимира Мономаха. Поділяв його погляди на життя, політику і виховання.
Тривале князювання Давида Святославича було неспокійним для Чернігівської землі. Але князь був людиною поміркованою і врівноваженою, з миролюбним характером. Все життя своє поклав на благоустрій Чернігівського князівства. Він допоміг своїй сестрі Предславі збудувати кам'яний храм на честь святої Параскеви-П'ятниці (на тому місці тепер височить П’ятницька церква). Храм споруджено у Чернігові 1116 р. Тут поховано Предславу.
|
Син Всеволода Ярославича. За Любецьким синодиком, володів Черніговом, ймовірніше за все, з 1076 р. Коли Володимир Мономах на короткий термін залишив Чернігів, його захопив Борис Ярославич. І це тривало з 4 до 12 травня 1077 р. Вдруге Володимир Мономах отримав Чернігів від батька, князя Всеволода Ярославича, у 1078 р. У 1094 р. Мономаха вигнав з Чернігова Олег Святославич. Одружившись з дочкою половецького хана Осулука, він створив загін із половців і рушив на Чернігів із Тмутаракані. Мономах був розбитий і відмовився від чернігівського столу.
Філарет (Гумілевський) об'єднує дати княжіння Мономаха як 1078 – 1094 рр. Такої ж точки зору дотримуються і деякі сучасні дослідники.
|
Другий син Святослава Ярославича, славнозвісний Олег Гореславич. Двічі обіймав Чернігівський княжий стіл: у 1078 (або 1077) і з 1094 до 1097 р. У 1097 р., виконуючи рішення князів, віддав Чернігів старшому брату Давиду Святославичу. Сам же задовольнився Новгород-Сіверським князівством. Мав за дружину княгиню Феофанію. Син його був одружений з дочкою половецького князя Аепи Гиргеневича. |
Молодший брат Святослава Ярославича. За Любецьким синодиком, у 1073 р. став його наступником. Княжив у Чернігові до 1076 р. Потому упродовж року — у Києві. 1077 р. Всеволод Ярославич вдруге оволодів Черніговом, а Київ перейшов до Ізяслава Ярославича. Але 1078 р., коли його розбили великі князі Олег Святославич і Борис Ярославич на р. Сожиці, Всеволод Ярославич утік до Києва. Помітного сліду по собі у Чернігові не залишив. |
Другий князь чернігівський. Син Ярослава Володимировича. Онук святого Володимира. Небіж Мстислава Володомировича. Згідно із заповітом батька отримав Чернігів 1054 р. Був князем Чернігівським до 1073 р. Святослав Ярославич завершив спорудження Спасопреображенського собору. З його ім'ям пов'язано заснування в Чернігові Єлецького монастиря. У книзі О. Яригіна «Былое Черниговской земли» є такі рядки: «В Елецком синодике записан Святослав Ярославич как создатель храма, а на древней Елецкой иконе, хранящейся в Харьковском Успенском соборе, имеется надпись о том, что икона зта явилась 3 февраля 1060 г. Можно думать, следовательно, что Святослав заложил храм в год явлення иконы, т. е. в 1060 году».
| |
