|
|
У розділі матеріалів: 82
Показано матеріалів: 76-82 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 |
Століттями Чернігів, головне місто слов'янського племені сіверян і головне історичне місто Північного Лівобережжя України, був центром великої територіально-адміністративної одиниці: князівства, полку, воєводства, намісництва, губернії, області. Але І так було не завжди. Невідомо як би склалася доля міста, якби в ній не прийняв діяльної участі князь Мстислав Володимирович. Саме йому Чернігів завдячує "Золотою добою" своєї історії і славою "Княжого граду".
Мстислав був другим з десяти синів Великого київського князя Володимира, при якому завершився тривалий процес формування території Київської держави. Для політичної консолідації країни Володимир Великий, відомий також як Хреститель (а в епосі як Красне Сонечко), здійснив адміністративну реформу.
|
Осторонь залізниць та автомобільних магістралей, серед глибоких байраків, що збігають до красуні Десни, загубилось село Мезин, де плин часу немов би зупинився. Між тим, на початку XXст. Мезин цілком несподівано набув справді світової слави завдяки відкриттю на його околиці стоянки первісної людини. Михайло Грушевський, до речі, вважав, що це "наш український скарб, не менш важний, а може навіть важніший, ніж, скажем, Ольбія". Ось так!
А починалось усе доволі банально. Козак Сисой Кошель наприкінці XIX ст. заходився споруджувати нову хату і під час земляних робіт знайшов значну кількість кісток викопних тварин. Згодом, 1906 р. злива розмила поблизу лівий схил яру, оголивши великі кістки мамонта. Лише у 1907 р., коли під час спорудження льоху з північного боку хати знову були знайдені великі кістки, місцевий священик відправив їх до Чернігова. На знахідки звернув увагу правитель справ Чернігівської губернської вченої архівної комісії, відомий краєзнавець Петро Добровольський.
|
Українське меценатство є цікавим соціокультурним феноменом. За умов довготривалої бездержавності українського народу благодійництво було єдиним засобом забезпечення розвитку культури та освіти. Українське суспільство самоорганізовувалося в численні громадські організації - братства, які сприяли зміцненню православної церкви, будуванню церков, заснуванню друкарень, шкіл, шпиталів. Меценатство було характерною рисою української вищої верстви, її ментальності. Особливою увагою меценатів користувалися навчальні заклади вищого рівня, які були культурно-освітніми осередками, навколо них гуртувалися відомі літератори, митці, тут виховувалися національні кадри адміністративної еліти, духовної та світської інтелігенції, формувалася суспільно-політична та культурна атмосфера, громадська свідомість.
|
Культ святих страстотерпців чернігівського князя Михайла Всеволодовича та боярина його Федора, які загинули в ставці Батия 20 вересня 1246 р., належить до числа маловизначених явищ давньоруської духовної культури. Незважаючи на те, що дослідженню його виникнення та розвитку агіографічної традиції було присвячено кілька значних монографій (П. Хавський, М. Серебрянський, Є. Голубинський, Г. Федотов, М. Дімнік), треба визнати, що причини та час виникнення культу саме цих історичних осіб залишаються невідомими, а археографічна традиція їх "Житія", яке користувалось величезною популярністю в Давній Русі і мало тривалу літературну історію (XIII- XVI ст.) вимагає спеціального дослідження.
Найбільш вичерпне дослідження "Житія" належить М. Серебрянському, який вважав, що самою ранньою його редакцією була складена у Ростові за замовленням княгині Марії, дочки Михайла Всеволодовича, яка померла 1271 року.
|
Друга половина XVII - перша половина XVIII століття відзначені злетом самосвідомості українського народу, зумовленого переможним завершенням визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Українська культура і мистецтво того часу, які розвивались переважно в стильовому напрямку бароко, сягнули значних висот. Бароко охопило тоді різноманітні сфери духовного життя суспільства - архітектуру, літературу, образотворче мистецтво, музику, історіографію, відбилось у народній культурі. Як ніколи раніше спостерігалась інтеграція, взаємопроникнення різних видів культури.
Бароко як культурно-історична епоха виявило спільність у змісті різних аспектів духовного життя українського суспільства. Йдеться про певні закономірності, риси та принципи, які по-різному виявились в усіх сферах культури. В кожній із них вони набували специфічних особливостей. |
История нашего города изобилует разными тайнами и первое место среди них занимает вопрос - когда же всё-таки возник Чернигов.
Археологи на основе своих изысканий утверждают, что он появился на берегах Десны 1300 лет назад. Можно, однако, предположить, что произошло это еще раньше: на карте, составленной знаменитым греческим ученым Птолемеем во II веке нашей эры, на том месте, где стоит нынешний Чернигов, указан
город Сирим. Клавдий Птолемей составил руководство по географии, куда входит 8 книг. В нём дана хорошо систематизированная сводка географических знаний древних о мире. Он указал координаты восьми тысяч пунктов от Скандинавии до верховьев Нила, от Атлантического океана до Индокитая, основанием для чего послужили сведения о маршрутах купцов и путешественников. К этому удивительному трактату приложены одна общая карта и 24 специальные карты земной поверхности.
|
Родился в 983году недалеко от Чернигова, в местечке Любече. С юных лет имея страх Божий, он желал облечься в иноческий образ. Придя в возраст, он отправился странствовать и, достигнув Афона, возгорелся желанием подражать подвигам его святых насельников. Приняв здесь постриг, юный инок во всем благоугождал Богу и, подвизаясь на пути добродетели, особенно преуспевал в покорности и послушании, так что все монахи радовались, глядя на его святую жизнь. | |
