В останній батуринський період життя останній гетьман України К. Розумовський будує архітектурний шедевр - палацово-парковий ансамбль. Для цього запрошує англійського архітектора Чарльза Камерона - одного із великих і талановитих архітекторів, яскравих представників стилю клисицизму другої половини XVIII ст. , який з 1799 по 1803 рік будує в Батурині прекрасний палацово-парковий ансамбль, єдине творіння в Україні цього архітектора. Ансамбль складався з центрального триповерхового палацу з напівпідвалом і двох службово - гостьових флігелів, розміщених по обидва боки від палацу і з'єднаних ажурною кованою огорожею. Ч.Камерон і в Батурині залишався вірним собі; він і тут створив художній образ "свого Риму". В Батуринському палаці є щось подібне до царсько-сільських Терм. Кожен поверх палацу має своє функціональне призначення. В напівпідвальному приміщенні планували розмістити гардеробні, комори. На другому поверсі - бібліотеку та кабінети, на третьому - зали для балів, а на четвертому К.Розумовський планував розмістити свої апартаменти. Розкішні зали палацу були прикрашені ліпниною, картинами кращих майстрів, статуями знаменитих скульпторів, плафонами роботи кращих декораторів, камінами італійського майстра А.Канови. В 1803 році закінчувалось будівництво палацу, і тут уже працювала група художників, що займались остаточним оздобленням і фресковим розписом стін і стель. Якраз тут вчився живопису талановитий кріпосний художник I. Усенко. По смерті К.Г.Розумовського в 1803 році будівництво палацу (до кінця не добудований) було зупинено. У 1824 році пожежа, що тривала дві доби, руйнує споруду палацу. В 1887 року палац передається Київському військово-окружному відомству, і споруда приходить в повний занепад. Після рішення XIV археологічного з'їзду, що відбувся в 1906 році, про невідкладні заходи по спасінню Батуринського палацу в 1911 році пам'ятка передається "Обществу защиты и сохранения в России памятников исскуства и старины". Під керівництвом архітектора Андрія Білогруда були проведені дослідницькі роботи, розроблений проект відродження палацу та виконані реставраційні роботи в натурі. Роботи по відтворенню архітектури палацу продовжуються до 1913 року. У ці роки палац був переданий військовому відомству Російської імперії. У серпні 1923 року споруда постраждала від сильної пожежі, внаслідок якої пам'ятка втратила дах, всі дерев'яні елементи, частково були зруйновані склепіння між підвалом та першим поверхом. Під час війни 1941-1945 років значних втрат зазнали фасадні стіни та архітектурно -декоративні елементи пам'ятки. Наступні старання по відродженню палацу слід розділити на такі етапи: 1947-1948роки - консерваційні роботи згідно проектних рішень, розроблених групою архітекторів під керівництвом Н.Г.Терзієва трестом "Будмонумент". Проектні рішення не реалізовані в повній мірі. 1968р. - розробка проектної документації по пристосуванню пам'ятки під піонерський табір групою архітекторів УСНРВМ під керівництвом І.Шмульсона. Проектні рішення не реалізовані в повній мірі. 1978р. - проектна документація відтворення пам'ятки під піонерський табір виконана УСНРВМ, архітекторами В.Трегубовим і Л.Абдрахімовим. У 1994 р. був заснований заповідник "Гетьманська столиця". До його складу увійшло 39 об'єктів, серед яких - палац останнього гетьмана Лівобережної України Кирила Розумовського. Після візиту Прем'єр - міністра України В. Ющенка у 2001 р. до Батурина, 17 серпня 2002 р. вийшла постанова Кабінету Міністрів України №1123 "Про затвердження Комплексної програми збереження пам'яток Державного історико-культурно-го заповідника "Гетьманська столиця" і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури смт. Батурина". У 2003 - 2008 рр. проводилася реставрація палацу за проектом "УкрНДІпроектрес-таврація", з метою створення в ньому Музею Гетьманської слави. Головним завданням Музею Гетьманської слави має бути гідне, 'рунтовне і всебічне розкриття славетної сторінки нашої історії - доби Гетьманщини. Головні рішення даного проекту реставрації були направлені на відтворення планувальної структури згідно проектних планів Ч.Камерона та реставрацію архітектури пам'ятки на будівельний період -1799-1803р.р. Головна концепція проекту реставрації та пропозиції по пристосуванню - це максимальне відтворення історичного образу пам'ятки з оздобленням інтер'єрів, приближеним по характеру архітектурно-декоративних та стильових рішень до творчого надбання Ч.Камерона, які в свою чергу є характерними для палацових споруд кінця XVIII -початку ХіХ ст. Концепція відтворення інтер'єрів, на яких базується проект сучасного використання пам'ятки, передбачав відтворення їх історичного образу. Важливою подією для працівників заповідника стало завершення реставрації палацу К. Розумовського. Як аналоги для оформлення інтер'єрів палацу К. Розумовського у Батурині використані елементи внутрішнього оздоблення Павловського палацу, Великого палацу в Царському Селі, Таври-чеського палацу, Лоджій Рафаеля та Галереї історії давнього живопису в Ермітажі, будинку в Козельці, палацу в Ка-чанівці, палацу в Ляличах. В інтер'єрах палацу поєднується рослинний орнамент і грецька міфологія. Декор внутрішнього оздоблення палацу орієнтовано до архітектури далеких часів античності - Греції і Риму. Двосвітні зали "Гетьманський" і "Античний" найбільші і найгарніші в палаці. Стелю "Античного" залу прикрасили розписом, композиційну основу яких складають напівкола, прямокутники, квадрати. Вони включають в себе живописні картини, заповнені зображеннями міфологічних сцен і персонажів. В інтер'єр "Гетьманського" залу за основу взято інтер'єр Зеленої їдальні з м. Павловська. На світло - зеленому фоні стін з витонченим смаком розташовані ліпні елементи. Основне поле жваво стилізовано зображенням трисвічників з медальйонами в яких зображено козацьку символіку. Складному розпису плафона відповідає малюнок набірного паркету. Але реставрація палацово - паркового ансамблю не завершена до кінця, так як недобудованими залишаються флігелі палацу, не упорядкована територія навколо палацу. Надзвичайно складним і відповідальним завданням, що стоїть сьогодні перед науковцями закладу є створення експозиції в палаці К. Розумовського. Цей збудований ансамбль від самого початку призначався для постійного проживання господаря. Центральний корпус палацу був задуманий для влаштування різних розважальних заходів: прийомів, бенкетів, балів, карнавалів, а службові флігелі для розміщення гостей. Найближчим часом палац К. Розу-мовського відкриє свої двері для відвідувачів, і всі поціновувачі історії зможуть завітати до нього, пройтися легкою ходою по всіх поверхах, послухати цікаві розповіді екскурсоводів про історію Гетьманщини, і Ви на все життя захопитесь історією гетьманської столиці.
Джерело: Алла Домашенко "Слово гетьманської столиці"
