Зелений туризм - Чернігівщина - туристична

Сільський зелений туризм

Погодьтеся, так хочеться іноді на якийсь час залишити свої службові обов'язки і майнути, захопивши із собою вудку, до моря чи річки. І нехай рибка не ловиться - ні велика, ні маленька, зате подивишся на безкрайню водну гладінь - і так спокійно стане, начебто у твоєму житті і немає ніяких проблем. Чи просто вийти в степ, глянути на пропливаючі хмари і послухати, як шумить десь поруч ковила. Чимало чого ще можна придумати, щоб вирватися з кам'яного мішка міста і повернутися в рідне лоно природи хоча б на пару днів. Цьому провадженню часу навіть назва є красива - зелений туризм. Варто відзначити, що інтерес до розвитку сільського зеленого туризму останнім часом помітно зріс. Цьому значною мірою сприяє методична й інформаційна робота Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Криму. Конференції, виїзні тренінги і семінари, проведені Спілкою, дають уявлення про те, що привертає увагу туриста сьогодні, чим вигідний сільський зелений туризм для хазяїна - сільського жителя, що вирішив зайнятися настільки незвичним поки що для нас видом туристичної діяльності. Багатьох, природно, цікавить питання: як організувати відпочинок для туриста, з чого почати?

Розвиток сільського туризму в Україні

Розвиток сільського туризму в Україні є потенційно важливим чинником пожвавлення економічного та культурного життя в сільській місцевості України. Водночас, використання цього виду діяльності як ресурсу економічного і соціально-культурного розвитку України ще є недостатнім.
На сьогодні соціально-економічними передумовами успішного розвитку сільського туризму в Україні є:
- природно-ландшафтне багатство сільської місцевості України, “жива” народно-традиційна культура та народні ремесла, численні пам’ятки історії та культури, “святі місця” тощо, що становлять (або можуть становити) неабияку привабливість для туристів;
- курортно-рекреаційні зони, розташовані у сільській місцевості;

Сучасний стан розвитку сільського зеленого туризму в Україні (90-ті роки)

Сільський (зелений) туризм, або агротуризм, є одним з видів екологічного туризму, який останнім часом набуває поширення і продовжує активно розвиватися в багатьох європейських країнах. Не є винятком і Україна. Характерно, що в розвинених країнах світу такий вид відпочинку користується попитом не лише у людей середнього достатку, а й у заможної частини населення. Адже агротуризм дає можливість міським жителям відпочити в сільській місцевості на природі, позбутися стресів, відвідати місцеві пам'ятки, ознайомитися з побутом сучасних сільських мешканців та народними традиціями, які вони зберігають, а за бажання - взяти участь у сільськогосподарських роботах.
Цей вид туризму, сприяючи розвитку малого бізнесу в аграрних регіонах, дає можливість міським мешканцям активно відпочивати в приватних сільських господарствах, а сільським господарям поліпшити своє фінансове становище. За агротуризмом в Україні велике майбутнє.

Законодавча база, що буде створена для регулювання стосунків у цій, відносно новій для України сфері діяльності сільських господарів, безперечно повинна відповідати сьогоденним реаліям українського села та повинна бути спрямована на вирішення його актуальних проблем, враховуючи перспективний розвиток сільських населених пунктів, а також гармонічно вписуватись в існуюче законодавче поле України. Вищевикладене дослідження дає можливість сформулювати наступні рекомендації стосовно нормативно-правового регулювання процесу становлення та розвитку сільського туризму в Україні. Це передусім стосується дотримання головних принципових елементів, на яких базується законодавча база регулювання сільського туризму в Польщі та Угорщині. Тобто:
- чітке визначення в законодавстві України понять: "сільський господар", "сільське або селянське господарство (садиба тощо)", "сільське або селянське господарювання"; – законодавче визнання права "сільського господаря" на "сільське господарювання" без створення юридичної особи та без набуття статусу підприємця;

Сільський зелений туризм як підприємницька діяльність

Підприємницька діяльність фізичної особи є найзручнішим способом провадження бізнесу на початковому етапі. Це не потребує складання статуту або установчого договору, формування статутного фонду, а отже, й великого статутного капіталу. Вам не треба мати окремої юридичної адреси, оскільки Вашою адресою як суб'єкта підприємницької діяльності буде Ваша домашня адреса. Вам не обов'язково відкривати рахунок в банку й виготовляти печатку: це Ви можете зробити за власним бажанням. Нарешті, якщо Ви не будете використовувати працю найманих працівників, то Вам не обов'язково реєструватися в органі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, у центрі зайнятості, в органі Фонду соціального страхування від нещасних випадків: це Ви можете зробити на добровільних засадах.
Реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи в органі державної реєстрації. Насамперед, треба з'ясувати місцезнаходження органу державної реєстрації за Вашим місцем проживання. Таким органом, залежно від місця проживання, є виконавчий комітет міської, районної у місті ради або районна, районна міст Києва і Севастополя державна адміністрація.

Реклама, формування цін та маркетинг сільського зеленого туризму

Рекламне звернення – засіб подання інформації рекламодавця (власника сільської оселі) споживачу. У великому потоці рекламної інформації звернення, яке є простим переліком переваг тієї чи іншої послуги (туристичного продукту), навряд чи може бути поміченим потенційним клієнтом. Воно матиме невеликий шанс на перегляд (прослуховування) споживачем до кінця. Цілком зрозуміло, що змусити кого-небудь прочитати оголошення є просто неможливо. Тому у самому зверненні повинно бути дещо таке, щоб спонукало споживача прочитати, послухати.

Рекламне звернення повинно мати свою мотивацію та адресата. Реклама, спрямована на відпочиваючого (туриста), повинна відрізнятися від тієї, цільовою аудиторією якої є спеціалісти відпочинково-туристичного бізнесу.

Суть, організаційно-економічні засади розвитку та значення сільського туризму в Україні

На науковій і практичній ниві ще досі тривають дискусії про зміст і направленість таких понять і явищ, як "сільський туризм" і "агротуризм". Звернемось з цим питанням до поважного словника з подорожей, туризму та гостинності британця С.Медліка (1993). Згідно з цим словником, сільський туризм (rural tourism) – відпочинковий вид туризму, сконцентрований на сільських територіях. Він передбачає розвиток туристичних шляхів, місць для відпочинку, сільськогосподарських і народних музеїв, а також центрів з обслуговування туристів з провідниками та екскурсоводами. Поняття "сільський туризм" часто ототожнюють з "агротуризмом", але "сільський туризм" значно ширше. Агротуризм (farm tourism) – відпочинковий туризм, що передбачає використання сільського (фермерського) господарства. Агротуризм може проявлятись у різних формах, але завжди включає наймання помешкання.

Зарубіжний досвід розвитку сільського зеленого туризму

Як назва цієї форми діяльності у Польщі традиційно використовується словосполучення "господарська гостинність".
У Польщі селяни, які бажають розпочати діяльність у сфері сільського туризму та ті, що вже надають такі послуги відпочиваючим на базі своїх господарств мають підтримку в тому, що на них не поширюється закон, що регулює господарську (підприємницьку) діяльність та визначення понять підприємця та підприємства.
Тобто вони мають право вести повноцінне господарювання, але при цьому не бути обтяженими зобов'язаннями, які покладаються законодавством на решту підприємців. Таке господарювання має чітке визначення:
- до послуг сільського туризму слід відносити надання господарями відпочиваючим в оренду кімнат, окремих будинків, місць під розбивки наметів; продажу домашніх страв; а також можуть надаватись інші послуги, які пов'язані з перебуванням у даному господарстві, тобто пов'язаних з господарською діяльністю;

Розвиток сільського туризму в Україні: сільський туризм як вид підсобної діяльності

В сучасній літературі ми зустрічаємось з досить широкою класифікацією різновидів туризму: активний і пасивний; історичний, культурно-етнічний, пізнавальний, екологічний, розважальний, екстремальний тощо. Але рідко хто зможе відрізнити аграрний туризм від сільського зеленого, а сільський зелений від екологічного. Можливо, для більш чіткого розуміння різниці між ними необхідно звернути увагу на професійний рівень власників об'єктів розміщення. З цією метою вводиться нова класифікація – за кадровим складом. В основу цієї класифікації покладено професійний рівень осіб, які надають туристичні послуги. До виникнення поняття "сільський зелений туризм", туризмом в загальноприйнятому розумінні займались особи, що мали відповідну освіту та стаж роботи в туристичних фірмах. Основна відмінність сільського зеленого туризму від туризму, так би мовити, звичайного – це те, що туристичні послуги надають особи, які мають інший фах (сільськогосподарські робітники, працівники сфери обслуговування, вчителі) та надають ці послуги в сільський місцевості.

Сільський туризм - що це таке?

Українське село має багатющу історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут, самою природою даровані мальовничі ландшафти; наділене багатими лікувально-рекреаційними ресурсами. Багаті села з індивідуальним житловим фондом та добрими і працьовитими людьми. Разом з тим гострою проблемою для багатьох сіл є брак робочих місць, зростаючий надлишок робочої сили, вивільнюваної з сільськогосподарського виробництва. Враховуючи відсутність потрібних капіталовкладень на створення нових робочих місць, більше уваги варто приділяти галузям, які не потребують для свого розвитку великих коштів. До таких галузей відноситься і сільський зелений туризм, який давно практикується в Україні. Адже в селах, які мають відповідну рекреаційну базу, завжди було багато відпочиваючого міського населення. Найпопулярнішими для відпочинку є села біля морів, річок та гірські.

Вимоги Програми добровільної категоризації у сфері сільського зеленого туризму «Українська гостинна садиба»

В Україні запроваджується добровільна категоризація у сфері сільського зеленого туризму «Українська гостинна садиба», чотири категорії якої позначаються відповідним знаком. Знак «Українська гостинна садиба» (далі – «УГС») включає композицію із словосполученням українською - «українська гостинна садиба», англійською – «ukrainianguesthouse» та графічного символу, на якому зображена українська хатинка. Під хатинкою розміщені одна, дві або три квітки.

Положення про комісію з категоризації у сфері сільського зеленого туризму «Українська гостинна садиба»

1. Загальні положення.

1.1. Комісія з категоризації у сфері сільського зеленого туризму «Українська гостинна садиба» Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні (надалі – Комісія) – це структура, сформована Спілкою сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, відповідно до Статуту та цього Положення.

Суть і значення сільського зеленого туризму в Україні

В останнє десятиліття в Україні активно формується розуміння сільського зеленого туризму як специфічної форми відпочинку в селі з широкими можливостями використання природного, матеріального і культурного потенціалу певних регіонів. Центральною фігурою в організації відпочинку в селі виступає сільська родина, яка надає житло, забезпечує харчуванням і знайомить гостей з особливостями сільської місцевості.

Розвиток сільського зеленого туризму у більшості країн світу розглядається як невід'ємна складова частина комплексного соціально-економічного розвитку села. Це актуально й для України, де особливо загострені соціально-економічні проблеми села.

Правове регулювання сільського зеленого туризму

Селянин, який міркує, чи зайнятися сільським зеленим туризмом, неодмінно запитає себе або почує від інших:

Чи законна така діяльність?

Чи треба реєструватися підприємцем?

Чи треба отримувати ліцензії або інші дозволи від чиновників?

Які саме податки та збори треба платити?

Як припинити займатися сільським зеленим туризмом?

Спробуємо відповісти на ці запитання.

Чи підходить діяльність з надання гостинності для Вас?

Це запитання складне, і на нього важко відразу однозначно відповісти. Відомі випадки, коли, поряд із основною сільськогосподарською діяльністю, селяни починали надавати послуги із прийому туристів, і через деякий час доходи від цієї діяльності вже реально перевищували доходи від особистого селянського господарства. Проте, все ж таки частіше, сільський туризм є додатковою діяльністю, і доходи від неї складають від 25 до 50 відсотків доходу від особистого селянського господарства. Водночас деякі господарі розглядають сільський туризм просто як урізноманітнення свого щоденного життя, займаються ним більше задля розваги, а не заради грошей.