|
У розділі матеріалів: 58 Показано матеріалів: 16-30 |
Сторінки: « 1 2 3 4 » |
Якщо Вам важко всидіти на місці і якщо Вам постійно хочеться мандрувати, то відповідь проста - Вам слід хоч раз скористатися послугами, які пропонують господарі агросадиб, щоб самим відчути самобутність відпочинку в певному історичному регіоні. Якщо ж Ви проживаєте у сільській місцевості з живописною природою, то Вам слід було б задуматись над ідеєю організації відпочинку у вашому краї для туристів та почати займатися цим доволі прибутковим бізнесом. Далі мова піде саме про тих, кого зацікавило останнє твердження. Перед початком будь-якою справи перш за все потрібно розібратися з чинними вимогами законодавства у даній сфері.
|
Українське село має багатющу історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут, самою природою даровані мальовничі ландшафти; наділене багатими лікувально-рекреаційними ресурсами. Багаті села з індивідуальним житловим фондом та добрими і працьовитими людьми. Разом з тим гострою проблемою для багатьох сіл є брак робочих місць, зростаючий надлишок робочої сили, вивільнюваної з сільськогосподарського виробництва. Враховуючи відсутність потрібних капіталовкладень на створення нових робочих місць, більше уваги варто приділяти галузям, які не потребують для свого розвитку великих коштів. До таких галузей відноситься і сільський зелений туризм, який давно практикується в Україні.
|
Яку нішу на ринку туристичних послуг на Вінниччині займе екологічний сільський туризм, поки що невідомо. Нині тільки створюється інформаційний і ресурсний центр із розвитку сільського зеленого туризму Поки що зеленим туризмом займаються лічені господарі сільських садиб. Але, як стверджує голова обласного осередку Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму Оксана Бас, попит на такі ексклюзивні послуги є. І найбільш популярні вони у мешканців великих міст та іноземців. Сільський зелений туризм дуже розповсюджений у західних областях України. Це сталося тому, що Західна Україна має унікальну природу і гори. Але з точки зору історичного інтересу для туристів цей регіон нічим особливим не пам’ятний.
|
Проблема розвитку сільського туризму в Україні особливої актуальності набула в останні роки. Організація відпочинку на селі має надзвичайно позитивний вплив на економіку та екологію регіонів України за рахунок використання наявного приватного житлового фонду, розширення сфери зайнятості сільського населення та можливостей реалізації на місці продукції особистого селянського господарства, забезпечення туристів екологічно чистими продуктами харчування та збереження природи внаслідок зниження антропогенного пресу.
|
В цьому випадку зелений туризм не тому зелений, що в нього такий колір, а тому що про нього мало написано в плані обліку. Відповідно, і стаття наша про порядок ведення обліку в галузі зеленого туризму буде зелена. Про зелений (екологічний) та сільський туризм говорять багато, покладаючи на нього надію щодо вирішення проблеми зайнятості, як правило, сільського населення. Проте однозначного визначення на рівні закону чи іншого нормативного акту цього терміну немає. А тому така невизначеність дозволяє державним мужам говорити, що зелений (сільський) туризм у нас є, але невизначеність з оподаткуванням заганяє народ в тінь. І якщо такі послуги і надаються, то, зазвичай, неофіційно. Дійсно. Зелений туризм у нас є. Проте існує він не у тій формі, яка б хотілася. Тому через призму профільного закону і поміркуємо на цю тему, щоб знати, про що ж мова.
|
Які акти законодавства України визначають особливості сільського зеленого туризму?
Станом на січень 2009 року в Україні не
ухвалено спеціального закону про сільський або екологічний (зелений)
туризм - на відміну від деяких сусідніх країн, зокрема, Польщі та
Угорщини. До розгляду прийнятого за основу - в першому читанні -
проекту закону „Про сільський та сільський зелений туризм" (Постанова
Верховної Ради № 2179 від 16.11.2004 р.) український парламент надалі
не повертався.
У Верховній Раді було зареєстровано
законопроекти „Про сільський туризм" № 0920 від 25.06.2006 р. та „Про
сільський зелений туризм" № 3467 від 12.04.2007р. Проте, восени 2007
року Верховна Рада України наступного скликання зняла їх з розгляду.
|
Законодавство
України доволі докладно регулює права та обов'язки осіб, які надають
послуги у сфері туризму, в тому числі сільського зеленого туризму, і
обсяг такого регулювання постійно розширюється.
Зокрема, на розгляді Верховної Ради
перебувають законопроекти про інформування туристів, використання мов у
туристичній діяльності та обов'язкове страхування туристів (в тому
числі медичне).
Треба зазначити, що значна частина прав та
обов'язків туристів забезпечується законодавством лише у відносинах з
ліцензованими туристичними операторами та туристичними агентами.
Додержання цих прав та обов'язків власниками садиб, які не
зареєструвалися як підприємці, має переважно добровільний характер, за
винятком загальних цивільно-правових обов'язків.
|
Вибір режиму
оподаткування діяльності у сфері сільського зеленого туризму
визначається переважно наявністю або відсутністю реєстрації власники
садиб як фізичних осіб-підприємців.
Податок з доходів фізичних осіб:
Члени особистого селянського господарства
належать до категорії самозайнятих осіб (стаття 8 ЗУ "Про особисте
селянське господарство"), які не є підприємцями.
Отже, на доходи таких фізичних осіб
поширюється режим оподаткування за ставкою 15% суми винагороди без
урахування валових витрат, які можуть виключати з оподаткованого доходу
зареєстровані підприємці згідно зі статтями Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств".
Особливості оподаткування доходів від
оренди жилих приміщень регулюються, зокрема, указаними у додатку
положеннями статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних
осіб".
|
Розвиток
сільського та екологічного (зеленого) туризму визначено як один з
пріоритетів державної політики у сфері туризму (стаття 6 Закону України
"Про туризм").
Серйозною перешкодою державної підтримки
сільського зеленого туризму є відсутність цільових державних програм
розвитку цієї сфери та, відповідно, стабільного бюджетного фінансування
такої підтримки. З огляду на адміністративно-бюджетні відносини в
Україні, розробка та прийняття такої програми надає шанси одержати
конкретну підтримку, не обмежуючись деклараціями про таку підтримку, як
часто трапляється із спеціальними законами.
Розпорядження КМУ № 383-р від 27.02.2008
р. (пункт 18) зобов'язує Міністерство культури та туризму України
розробити проект Концепції державної програми розвитку туризму і
курортів на період до 2015 року не пізніше грудня 2008 року.
|
Діяльність у
сфері туризму, в тому числі сільського або екологічного (зеленого),
гіідлягає державній регуляторній політиці, що передбачає прийняття
центральними органами виконавчої влади, місцевими державними
адміністраціями та органами місцевого самоврядування численних
нормативно-правових актів, обов'язкових для виконання суб'єктами
туристичної діяльності, зокрема, зареєстрованими як підприємці.
Ліцензування
Власники садиб, в тому числі у разі їх
реєстрації як фізичних осіб-підприємців, не мають одержувати державні
ліцензії, за винятком здійснення ними посередницької діяльності
туристичних агентів (стаття 9 абзац 50) Закону України „Про
ліцензування певних видів господарської діяльності" № 1775 від
01.06.2000р.).
|
На завершення теми щодо організації і проведення зеленого та сільського туризму, коротко розкажемо про організацію і порядок проведення ще одного виду туризмуорганізацію полювання на території України іноземними туристами.
Правове регулювання
Як і у випадку із зеленим туризмом, Закон про туризм, визначаючи мисливство як різновид туризму, в питаннях організації його проведення відсилає нас до спеціального закону. Таким є Закон про полювання. Полювання здійснюється у спеціально відведених для цього місцях — мисливських угіддях – в порядку, що визначається нормативними актами, розробленими на його виконання.
Статтею 13 цього Закону визначено, що іноземці можуть здійснювати полювання на території України відповідно до цього Закону. Документи на право полювання, видані відповідними органами інших держав, чинні на території України.
|
В цій статті розглядаються деякі питання оподаткування діяльності в галузі зеленого туризму, в тому числі в частині, що стосується участі туриста у виготовленні продукції чи наданні послуг.
Туризм і збір за використання лісових ресурсів
В «ШБ» № 10/2007 на с. 3-4 ми зазначали, що зелений туризм передбачає, зокрема, організацію прогулянок і екскурсій на лоні природи, які можуть ставити за мету збір ягід, грибів, риболовлю тощо і проживання туристів за місцем прогулянок в наметах чи літніх будиночках тощо. Виявляється, що коли використання природних ресурсів має на меті комерційну користь, то це задоволення є платним, зокрема для його організатора.
|
В цьому випадку зелений туризм не тому зелений, що в нього такий колір, а тому що про нього мало написано в плані обліку. Відповідно, і стаття наша про порядок ведення обліку в галузі зеленого туризму буде зелена.
Про зелений (екологічний) та сільський туризм говорять багато, покладаючи на нього надію щодо вирішення проблеми зайнятості, як правило, сільського населення. Проте однозначного визначення на рівні закону чи іншого нормативного акту цього терміну немає. А тому така невизначеність дозволяє державним мужам говорити, що зелений (сільський) туризм у нас є, але невизначеність з оподаткуванням заганяє народ в тінь. І якщо такі послуги і надаються, то, зазвичай, неофіційно. Дійсно. Зелений туризм у нас є. Проте існує він не у тій формі, яка б хотілася. Тому через призму профільного закону і поміркуємо на цю тему, щоб знати, про що ж мова.
|
Про зелений (екологічний)
та сільський туризм говорять багато, покладаючи на нього надію щодо
вирішення проблеми зайнятості, як правило, сільського населення. Проте
однозначного визначення на рівні закону чи іншого нормативного акту
цього терміну немає. А тому така невизначеність дозволяє державним
мужам говорити, що зелений (сільський) туризм у нас є, але
невизначеність з оподаткуванням заганяє народ в тінь. І якщо такі
послуги і надаються, то, зазвичай, неофіційно. Дійсно. Зелений туризм у
нас є. Проте існує він не у тій формі, яка б хотілася. Тому через
призму профільного закону і поміркуємо на цю тему, щоб знати, про що ж
мова.
|
Українське село має багатющу історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут, самою природою даровані мальовничі ландшафти; наділене багатими лікувально-рекреаційними ресурсами. Багаті села з індивідуальним житловим фондом та добрими і працьовитими людьми. Разом з тим гострою проблемою для багатьох сіл є брак робочих місць, зростаючий надлишок робочої сили, вивільнюваної з сільськогосподарського виробництва.
Враховуючи відсутність потрібних капіталовкладень на створення нових робочих місць, більше уваги варто приділяти галузям, які не потребують для свого розвитку великих коштів. До таких галузей відноситься і сільський зелений туризм, який давно практикується в Україні. Адже в селах, які мають відповідну рекреаційну базу, завжди було багато відпочиваючого міського населення. Найпопулярнішими для відпочинку є села біля морів, річок та гірські.
|
|