Зарубіжний досвід розвитку сільського зеленого туризму
Як назва цієї форми діяльності у Польщі традиційно використовується словосполучення "господарська гостинність". У Польщі селяни, які бажають розпочати діяльність у сфері сільського туризму та ті, що вже надають такі послуги відпочиваючим на базі своїх господарств мають підтримку в тому, що на них не поширюється закон, що регулює господарську (підприємницьку) діяльність та визначення понять підприємця та підприємства. Тобто вони мають право вести повноцінне господарювання, але при цьому не бути обтяженими зобов'язаннями, які покладаються законодавством на решту підприємців. Таке господарювання має чітке визначення: - до послуг сільського туризму слід відносити надання господарями відпочиваючим в оренду кімнат, окремих будинків, місць під розбивки наметів; продажу домашніх страв; а також можуть надаватись інші послуги, які пов'язані з перебуванням у даному господарстві, тобто пов'язаних з господарською діяльністю; - селянина, який має право надавати послуги по сільському туризму, слід вважати господарем, який займається сільськогосподарською діяльністю самостійно, за власний рахунок і є власником сільського господарства; - надання послуг у сільському господарстві означає використання з цією метою земель, будівель, та інших засобів цього господарства без зміни їх характеру та порушення їх основної функції – здійснення сільськогосподарського виробництва. Таким чином, конкретне визначення у законодавстві Польщі понять "агротуристичні послуги", "селянин (господар)", "сільське (селянське) господарство" чітко відмежовує діяльність у сфері сільського туризму від інших видів туристичних послуг, які надаються у сільській місцевості і які законодавством віднесені до сфери підприємницької діяльності. Як це було зазначено вище, діяльність у сфері сільського туризму не належить до підприємницької діяльності. Тому грошові винагороди за такі послуги не підлягають обкладанню податком на додану вартість. Законодавство також передбачає при певних умовах звільнення отриманих доходів і від податку на доходи фізичних осіб. Звільнення від оподаткування доходів, які отримані від здачі кімнат, передбачається при наступних умовах: - житловий будинок, в якому здаються кімнати належить до сільського господарства; - житлові кімнати здаються відпочиваючим, тобто не сезонним робочим, або іншим особам на тривалий термін; - кімнати, які здаються, знаходяться у житловому будинку, а не в іншій спеціально пристосованій будівлі;– житловий будинок знаходиться на сільській території; - число кімнат, які здаються не перевищує 5.
Особа, яка отримує доход від здачі кімнат відпочиваючим та відповідає вищенаведеним критеріям звільняється від оплати податку з таких доходів незалежно від величини доходу, отриманого з інших джерел. Інші умови здійснення діяльності у сфері сільського туризму
Дозвіл на здійснення діяльності. Господарі, на відміну від підприємців, звільнені від обов'язку реєстрації своєї діяльності в органах місцевої влади. Тобто законодавство не передбачає для здійснення цієї діяльності сільськими господарями (селянами) отримання будь-яких дозволів від органів влади.
Санітарні умови. Нормативні акти, якими регулюються санітарно-гігієнічні умови при прийомі гостей у готелях, пансіонатах та подібних закладах, до об'єктів сільського туризму не застосовуються. Санітарні умови проживання та харчування відпочиваючих повинні відповідати мінімальним умовам, які передбачені нормативними актами для помешкань та умов проживання у будинках садибного типу.
Приміщення. Господарства, які надають послуги у сфері сільського туризму повинні відповідати відповідним вимогам:
- наявність одного санітарного вузла з проточною водою на 15 відпочиваючих; - спальна кімната для гостей на 1–2 особи повинна мати площу не менше 2 квадратних метрів; - встановлений мінімальний перелік меблів; - кімнати повинні мати електричне освітлення; - приміщення, крім тих, які використовуються виключно в літній період, повинні бути обладнані опалювальними пристроями. Вимоги до обслуговуючого персоналу. Законодавство не передбачає спеціальних санітарних вимог до персоналу, який залучається до діяльності по сільському туризму. Але відпочиваючі мають право вимагати від осіб, які виконують роботи по заміні постільної білизни та по приготуванню страв, медичну довідку про стан здоров'я.
Вимоги до умов харчування. Вимоги нормативних документів, які регулюють умови громадського харчування до умов сільського туризму не застосовуються. Вони не стосуються продуктів споживання, які виготовляються, зберігаються і споживаються виключно у власному домашньому господарстві для задоволення власних потреб. В зв'язку з тим, що ці продукти споживаються не тільки господарями, у стадії підготовки знаходиться спеціальний нормативний акт стосовно встановлення мінімальних правил харчування відпочиваючих в агросадибах.
Протипожежні умови. До будівництва та експлуатації будинків та інших споруд, які використовуються для прийому відпочиваючих застосовуються загальні протипожежні правила, які стосуються пожежної безпеки житлових будинків та інших відповідних споруд.
Реєстрація відпочиваючих. Законодавство Польщі передбачає реєстрацію фізичних осіб у місцях їх постійного а також тимчасового проживання. У в'язку з цим, господар повинен вести спеціальний журнал реєстрації, в який має заносити особисті дані громадянина та ознаки документа, що засвідчує особу, а також час прибуття та вибуття відпочиваючих з господарства. Встановлений спеціальний порядок реєстрації іноземців.
Цивільна відповідальність господарів. Причиною виникнення цивільної відповідальності може бути невиконання або неналежне виконання умов домовленостей між сторонами, а також нанесення шкоди. Така відповідальність реалізується шляхом відшкодування вартості нанесених збитків. Взаємні права та обов'язки сторін визначаються договором, укладеним між сторонами (договір може бути укладений як в письмовій, так і в усній формі). Тобто спеціальними нормативними актами відповідальність сторін при здійсненні діяльності у сфері сільського туризму не регулюється.
Страхування майна та відповідальності. Страхування майна, що використовується у процесі діяльності у сфері сільського туризму та страхування ризиків та відповідальності здійснюється відповідно до чинного законодавства, яке не передбачає жодних особливостей, пов'язаних з цією діяльністю.
Подібно до Польського законодавства відбувається правове регулювання сільського туризму і в Угорській республіці
Законодавство Угорщини також не містить спеціального визначення сільського (зеленого, аграрного) туризму. В Угорщині традиційно вживаються словосполучення: "сільська хутірська гостинність", "сільський туризм", "сільський аграрний туризм" тощо. Причина у тому, що ця діяльність вважається різновидом робіт і послуг, які традиційно виконуються (надаються) сільськими господарями у процесі господарювання у своїх сімейних господарствах на базі садиб.
Тому загальні правила, які стосуються діяльності у сфері сільського туризму, визначені у нормативних актах щодо ведення сімейних господарств, без встановлення будь-яких додаткових обов'язків або обмежень у господарській діяльності для тих, хто займається і цією діяльністю. В угорському законодавстві регулювання відносин, що виникають при здійсненні господарювання у сімейних агрогосподарствах, не підпадає під дію нормативних актів, якими регулюються відносини у сфері підприємництва. Відповідно не підлягають оподаткуванню і особисті доходи, отримані від використання для відпочинку власного житла.
При цьому мають бути дотримані такі умови: - для туристів надається не більше 10 (десяти) ліжко-місць; - річний дохід від цієї діяльності не перевищує 300 тисяч форинтів (10 мінімальних місячних зарплат); - місце постійного помешкання особи; - нерухомість, яка використовується; - житло розташоване в сільській та в хутірській місцевості, яка не віднесена до санаторно-курортних зони.
Винятком є спеціальні пільги та переваги для сімейних господарств, які займаються, або виявили бажання зайнятися діяльністю у сфері сільського туризму, у випадку їх розташування на території сільських поселень у економічно слаборозвинутих, визнаних економічно депресивними, регіонах. Отримання таких пільг та переваг відбувається на конкурсних засадах, наприклад, допомога для розвитку агротуризму, сільської гостинності, спрямована на реконструкцію та ремонт житлових будинків. Такі проекти можуть отримати матеріальну підтримку у формі кредиту у розмірі до 2-х мільйонів форинтів (орієнтовно 8 тисяч доларів США), які в разі успішної реалізації проекту поверненню не підлягають.
Державні стандарти спеціально для цієї діяльності відсутні. Будинки і споруди, на базі яких здійснюється діяльність, повинні відповідати державним стандартам, які стосуються житлових та інших приміщень та споруд.
Не має потреби в отриманні будь-якого дозволу чи реєстрації, якщо діяльність здійснюється власником садиби (членами його сім'ї), зайнятого цілком або частково у сфері сільського господарства у сільському населеному пункті.
