|
|
Розвиток сільського туризму в Україні
Розвиток сільського туризму в Україні є потенційно
важливим чинником пожвавлення економічного та культурного життя в
сільській місцевості України. Водночас, використання цього виду
діяльності як ресурсу економічного і соціально-культурного розвитку
України ще є недостатнім.
На сьогодні соціально-економічними передумовами успішного розвитку сільського туризму в Україні є:
- природно-ландшафтне багатство сільської місцевості України, “жива”
народно-традиційна культура та народні ремесла, численні пам’ятки
історії та культури, “святі місця” тощо, що становлять (або можуть
становити) неабияку привабливість для туристів;
- курортно-рекреаційні зони, розташовані у сільській місцевості;
- наявний приватний житловий фонд (на сьогодні в селах України
нараховується 6,2 млн. житлових будинків, з яких 98% - у приватній
власності);
- незайняте або частково зайняте в особистих селянських господарствах
сільське населення (із загальної середньорічної кількості працездатного
населення на селі, що складає 6,4 млн. осіб, понад 3,0 млн. чол. не
працевлаштовані або частково зайняті);
- висока потреба в збуті сільськогосподарської продукції, дві третини
якої виробляється в особистих селянських та фермерських господарствах.
Розвиток сільського туризму, в разі дотримання його організаторами європейських норм, здатен позитивно вплинути на:
- вирішення соціально-економічних проблем села;
- зменшення рівня безробіття на селі та розширення кола самозайнятості сільського населення, особливо молоді;
- розширення можливостей реалізації продукції особистого підсобного господарства;
- покращення благоустрою сільських садиб, вулиць, в цілому сіл;
- розвиток соціальної (в т.ч. культурної) інфраструктури;
- відродження, збереження і розвиток місцевих народних промислів, пам’яток історико-культурної спадщини;
- підвищення культурно-освітнього рівня сільського населення.
Сьогодні в Україні вже формується соціально-економічна основа для
організації сільського туризму, а туристичні послуги на селі надають
понад 1500 садиб. Поширюються й такі напрямки сільського туризму, що
вже усталилися у світовій практиці, як-от: агротуризм (безпосередньо
пов’язаний із селянським господарством, одночасно надає послуги з
проживання та харчування, знайомить із сільськогосподарською
діяльністю, традиціями та звичаями даного регіону тощо) і екотуризм або
“зелений туризм”, “природничий туризм” (форма активного і
безпосереднього відвідування територій з особливими природними умовами
та культурним “наповненням”. Поділяється на фауно- та флористичний,
культурологічний та етнографічний).
Певною мірою розроблено й правові засади розвитку сільського туризму в
Україні. Так, у прийнятому в 1995 р. Законі України “Про туризм”
сільський зелений туризм визнаний окремим видом туризму, розвитком
якого має опікуватися держава (статті 4, 6). У Законі України “Про
особисте селянське господарство” (2003 р.) визначено правові,
організаційні, економічні та соціальні засади ведення особистого
селянського господарства, зокрема, з надання послуг у сфері сільського
туризму (стаття 1). Того ж року новим Законом України "Про внесення
змін до Закону України "Про туризм" до сфери туристичної діяльності
віднесено і надання фізичними особами послуг з тимчасового розміщення.
Важливими кроками щодо законодавчого врегулювання питань, пов’язаних із
сільським туризмом, стали постанови КМ України “Зміни, що вносяться до
постанов Кабінету Міністрів України з питань підтримки індивідуального
житлового будівництва на селі” № 1196 від 15 грудня 2005 р. і “Порядок
надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)” № 297 від 15
березня 2006 р. Нарешті, Урядом затверджено розпорядження Кабінету
Міністрів України "Про затвердження заходів щодо державної підтримки
розвитку сільського туризму на 2006-2010 роки" №373-р від 3 липня 2006
р., яким визначаються такі напрями щодо стимулювання сільського туризму
в Україні:
• формування правового механізму розвитку сільського туризму;
• визначення економічних засад функціонування ринку сільського туризму;
• проведення інфраструктурних досліджень та залучення інвестицій в розвиток інфраструктури сільського туризму;
• розробка маркетингової політики на ринку послуг сільського туризму;
• формування кадрового потенціалу для розвитку сільського туризму.
На жаль, досі не ухвалений Верховною Радою проект Закону України “Про
сільський та сільський зелений туризм”, прийнятий за основу ще у 2004 р.
Органами державної влади проводиться робота по відпрацюванню механізму
державної підтримки сільського туризму з урахуванням досвіду розвинених
країн, надається сприяння конкретним заходам щодо його розвитку,
зокрема – щорічній Всеукраїнській виставці-ярмарки із сільського
туризму “Українське село запрошує” на території Музею народної
архітектури та побуту України НАНУ. А 11 лютого 2006 року в м. Яремча
Івано-Франківської області було проведено нараду "Розвиток сільського
туризму — дієвий фактор стабільного соціально-економічного розвитку
села: стан, проблеми та перспективи", на якій було обговорено питання
створення стимулюючої законодавчої бази, спрощення дозвільних процедур,
надання преференцій в оподаткуванні, доступу до кредитних ресурсів та
інформації для тих, хто опікується сільським туризмом.
Важливим підґрунтям розвитку сільського туризму вже стала приватна
ініціатива громадян України, виникнення громадських організацій та
підприємницьких структур, які практично опікуються зазначеною сферою
діяльності. Так, від 1996 р. діє всеукраїнська громадська неприбуткова
організація “Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в
Україні”, яка є головним організатором вищезгаданої Всеукраїнської
виставки-ярмарки “Українське село запрошує”, активним видавцем
друкованої продукції, зокрема часопису “Туризм сільський зелений”.
Серед доробку цієї організації – програма “Зелена садиба”, якою
передбачено екологічну сертифікацію садиб, що надають послуги
сільського туризму (розроблена й впроваджується спільно з іншою
громадською організацією – “Незалежною службою екологічної безпеки”).
Розвиток сільського туризму входить у сферу пріоритетних інтересів
іншої всеукраїнської громадської організації – “Інститут сільського
розвитку” (створений у 2003 р.), що є співвиконавцем “Програми
підвищення рівня життя сільського населення України” (з листопада 2001
р. впроваджується Міністерством у справах міжнародного розвитку Великої
Британії).
Розвитком сільського туризму також опікується низка регіональних
громадських організацій, зокрема – Асоціація сільського зеленого
туризму “Добробут” (Донеччина, засн. у 2003 р.), “Спілка сприяння
розвитку сільського зеленого туризму в Криму” (засн. у 1998 р.),
Асоціація приватних підприємців у сфері етнографічного та сільського
туризму “Махульдюр” (АР Крим, засн. у 2000 р.), Кластер сільського
туризму “Оберіг” (Хмельниччина, засн. у 2002 р.) тощо.
Пріоритети державної політики щодо сільського туризму в 2007 р.:
1. Реалізація заходів щодо державної підтримки розвитку сільського
туризму на 2006-2010 роки, затверджених розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 03.07.06 №373-р;
2. Розроблення нормативно-правових актів, що регулюватимуть суспільні відносини в сфері сільського туризму;
3. Розроблення національного стандарту щодо надання послуг сільського туризму;
4. Здійснення інформаційно-рекламної підтримки розвитку сільського туризму.
|
| Категорія: Статті | Додав: chernigovec (09-Липня-2009)
|
| Переглядів: 3564 | Коментарі: 1
| Теги:
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
