Другий князь чернігівський. Син Ярослава Володимировича. Онук святого Володимира. Небіж Мстислава Володомировича. Згідно із заповітом батька отримав Чернігів 1054 р. Був князем Чернігівським до 1073 р. Святослав Ярославич завершив спорудження Спасопреображенського собору. З його ім'ям пов'язано заснування в Чернігові Єлецького монастиря. У книзі О. Яригіна «Былое Черниговской земли» є такі рядки: «В Елецком синодике записан Святослав Ярославич как создатель храма, а на древней Елецкой иконе, хранящейся в Харьковском Успенском соборе, имеется надпись о том, что икона зта явилась 3 февраля 1060 г. Можно думать, следовательно, что Святослав заложил храм в год явлення иконы, т. е. в 1060 году».
Святослав Ярославич заклав у Чернігові й монастир Пресвятої Богородиці (Троїцько-Іллінський). Нестор у своєму літопису під 1669 р. писав так: «Був ту (в Чернигове) монастырь Святая Богородицы на Болдиных горах и до сего дне». У Єлецькому синодику записано: «Помани, Господи, в царствии своем небесном благочистивого князя Киевского и Черниговского Святослава Ярославича, создавшего монастырь Пресвятой Богородицы Елецкой».
Святослав Ярославич спорудив у Чернігові й інший невеликий за розмірами храм на честь святого пророка Ільї, який існує й дотепер. З ним пов'язана доля Антонія Печерського, засновника Іллінських печер.
Після перемоги над братом Ізяславом Ярославичем, якого вигнав з Києва, Святослав Ярославич став Київським князем.
Помер у 1076 р. Похований у чернігівському Спаському соборі.
Від княгині Килипії великий князь Святослав Ярославич мав трьох синів – Гліба, Олега і Давида. Гліба Святославича
– князя Тмутараканського і Новгородського – вбито 1078 р. Похований також у Чернігові, біля церкви святого Спаса.
Великий князь Святослав Ярославич започаткував династії чернігівських і рязанських князів.
| 
