* Київський дослідник А. Р. Гущин називає 1096 р. початком князювання Давида Святославича у Чернігові.
Син Святослава Ярославича, родич Володимира Мономаха. Поділяв його погляди на життя, політику і виховання.
Тривале князювання Давида Святославича було неспокійним для Чернігівської землі. Але князь був людиною поміркованою і врівноваженою, з миролюбним характером. Все життя своє поклав на благоустрій Чернігівського князівства. Він допоміг своїй сестрі Предславі збудувати кам'яний храм на честь святої Параскеви-П'ятниці (на тому місці тепер височить П’ятницька церква). Храм споруджено у Чернігові 1116 р. Тут поховано Предславу.
У 1120 р. Давид Святославич втратив сина Ростислава. В пам'ять про нього і з поваги до святих князів Бориса і Гліба князь спорудив храм, який нині відомий у Чернігові як Борисоглібський собор, його спорудження завершилося напередодні смерті Давида Святославича. Князь наказав спорудити у соборі усипальницю для себе. Він помер 1 серпня 1123 р. Панахиду по великому князю відслужили у Спаському соборі, а поховали у спорудженому ним Борисоглібському храмі.
Давид Святославич започаткував династію Давидовичів. Запросив до себе побитого брата Олега Гориславича, який був одним з ініціаторів Любецького з'їзду князів 1097 р. Там було вирішено, що Чернігівське князівство навічно закріплюється за Олегом та Давидом. У 1098 р. Олег Святославич забирає собі Новгород-Сіверське князівство, за Давидом залишається Чернігівське. Так на Новгород-Сіверщині започатковується династія Ольговичів, носіїв князівських усобиць і нещасть.
За Давида і Олега Чернігівщина не відігравала помітної ролі у політичному житті Київської Русі. Вона була підлеглою Київських князів Святополка і Мономаха.
Після смерті Давида Святославича на чернігівський стіл прийшов представник Муромо-Рязанського князівства.
| 
