Син Всеволода Ярославича. За Любецьким синодиком, володів Черніговом, ймовірніше за все, з 1076 р. Коли Володимир Мономах на короткий термін залишив Чернігів, його захопив Борис Ярославич. І це тривало з 4 до 12 травня 1077 р. Вдруге Володимир Мономах отримав Чернігів від батька, князя Всеволода Ярославича, у 1078 р. У 1094 р. Мономаха вигнав з Чернігова Олег Святославич. Одружившись з дочкою половецького хана Осулука, він створив загін із половців і рушив на Чернігів із Тмутаракані. Мономах був розбитий і відмовився від чернігівського столу.
Філарет (Гумілевський) об'єднує дати княжіння Мономаха як 1078 – 1094 рр. Такої ж точки зору дотримуються і деякі сучасні дослідники.
Володимир Мономах був глибоко релігійною людиною. Високо цінував письменство, бо і сам – автор знаменитого «Поучення дітям», де читаємо: «Більш за все майте страх Божий, не піддавайтеся лінощам. На війні не покладайтеся на воєвод, а за всім спостерігайте самі; жінок своїх любіть, але не давайте їм влади над собою; стару людину шануйте, як батька, а молоду як брата...».
Володимир Всеволодович залишився в історії як сильний і мудрий політик. Він домігся збереження єдиної Руської держави, тримав всіх князів у покорі. Як великий князь Київський, Володимир Мономах жорстоко і швидко придушував найменші спроби внести розбрат між князями. Відряджаючи послів, попереджав, що представників інших держав необхідно шанувати і пригощати, але не забувати, що вони розповсюджують у чужих землях славу добру і славу погану.
|