Приватний коттедж «Голубі озера» розташований за 100 метрів від великого озера в селі Олешня Ріпкинського району Чернігівської області.
Коттедж «Голубі озера» побудований у стилі «Хай Тек», має 3 кімнати для проживання, де може одночасно розміститися 8 чоловік. В кожній кімнаті є кованні двомісні ліжка з ортопедичними матрацами, меблями (шкафи, тумби, полички). Також в кожній кімнаті є сучасний телевізор та DVD програвач.
В домі є кухня, санвузол та душова кабінка з гідромасажним боксом та гарячою водою.

З першої миті перебування в ресторані Ви поринете в таємничий морський світ та атмосферу захоплюючих піратських пригод. Страви нашого шеф-кухаря не залишать байдужими навіть самих вимогливих відвідувачів. Найсвіжіші продукти, великий вибір напоїв та наші кулінарні секрети поповнять ваш відпочинок у туристично-готельному комплексі "Бреч" незабутніми моментами.
Основний зал вміщує до 50 гостей. В теплу пору року працює відкрита літня тераса (10 гостей) та закрита тераса (15 відвідувачів), що дозволить Вам у будь-яку погоду насолоджуватися чудовими стравами та гарною компанією.

Туристично-готельний комплекс «Бреч» пропонує для проживання 7 комфортабельних котеджів класу люкс та 7 двомісних та тримісних номерів напів-люкс. Загалом у комплексі може проживати одночасно до 66 чоловік. На даний момент ведеться будування ще двох котеджів на 6 чоловік кожний. Комфортні номери з усіма зручностями представлені в широкому асортименті цінових категорій, де кожен зможе вибрати для себе варіант за своїм бюджетом і бажанням.
На території ТГК «Бреч» функціонують ресторан та кафе, де Вам запропонують страви європейської кухні, зокрема, італійської та української.

Кафе «На манежі» радо відкриває відвідувачам свої двері і може прийняти до 25 гостей одночасно. Оригінальний інтер`єр на смачні страви налаштують Вас на приємний відпочинок у туристично-готельному комплексі "Бреч". Особливістю цього кафе є панорамний вид на манеж, що дозволить Вам за чашкою кави спостерігати за показовими виступами наших спортсменів чи оцінити уміння своїх родичів і друзів, які братимуть уроки верхової їзди.

Походження назви Вал, звісно, цілком прозоре: саме тут, на високому правому березі Десни, при злитті її з річкою Стрижень, було колись закладено Дитинець – міську цитадель. А вже згодом нижче виріс Окольний град – вулиці купців та ремісників, торговельні лабази, майстерні – у заможному Чернігові ця частина міста була дуже великою, а ще виросло обнесене ровом і валами передграддя.
З 1911 року Вал – там, де колись були головні укріплення Чернігівської цитаделі, прикрасили дванадцять чавунних гармат на декоративних лафетах.

Впродовж наступних десятиліть часи на Русі змінюються, і далебі не на краще. Чи відали нащадки Рюриковичів – київські Ольговичі та чернігівські Святославичі, що своєї невгамовною гризнею за верховенство своїх міст на Русі вони випускають на волю лихих демонів міжусобиці – війни усіх проти всіх? Кожен удільний князь тепер не вважав за необхідне коритися сюзеренові. Навпаки, прагнув загарбати якомога більше сусідських земель, не обираючи засобів... Спроби найбільш розважливих державців тодішньої Русі примирити ворогуючих, відновити єдність країни, успіху не мали.

Що ж стосується власне назви - Чернігів, найбільш усталеною (хоча й суто фольклорною) є версія про те, що місто виникло на місцевості, званій колись Чорний Гай. Що ж, цілком правдоподібно.
Але не досить романтично! – впродовж віків, аж до багатьох сьогоднішніх краєзнавців та екскурсоводів, переконані багато мешканців Чернігова. Вони ведуть походження назви від імені легендарного засновника міста, князя Чорного. Ось, мовляв, у нас тут навіть Чорна могила є, не інакше як на його честь названа. Поховальний курган дуже великий, справжня земляна піраміда - як могутньому князеві й належало...

Достеменно відомо з археологічних та інших джерел, що Чернігів помітно старший за першу письмову згадку великого літописця. І дорога на Царград була воїнам чернігівським знайома ще з 860 року, з першого похода русичів на Візантію під проводом князя Аскольда.
А взагалі Чернігів існував принаймні із сьомого сторіччя, а у столітті дев’ятому - задовго до Олегового похода на Царград, Чернігів уже був не просто одним із руських міст. Точніше, “одним із” він взагалі за тих часів не був.

Найдавніший літописний спогад про Чернігів датовано 907 роком. І з’явився він не де-небудь, а в Несторовій “Повісті временних літ”. Вже тоді, на світанку молодої та стрімко міцніючої Руської держави, згадано Чернігів у літописі не просто поміж іншим. Початок десятого століття - це якраз часи оспіваного в легендах та билинах переможного походу князя київського Олега – того самого, Віщого – на Візантію, на Царград. Правду кажучи, той похід взагалі-то був року 911, на кілька років пізніше – Нестор у своєму літописі трохи помилився.

Как сообщалось ранее, 9 февраля 2012 года Верховная Рада приняла Закон о внесении изменений в Закон Украины "О туризме" (законопроект №7097).
Как мы и обещали, публикуем анализ изменений.
На наш взгляд, нововведения, в первую очередь, направлены на защиту прав потребителей туристических услуг, а так же вносят значительные коррективы в вопросы распределения ответственности между субьектами туристической деятельности.

Последние два года Днепропетровщина все активнее презентует себя в мире, делая акцент не только на колоссальном экономическом потенциале региона, но и его уникальных культурных и туристических направлениях.
Развитие «зеленого туризма Приднепровья» — один из главных приоритетов деятельности главы областного совета Евгения Удода.
— Мы развиваем разные направления туристической области региона, — сказал Евгений Удод. — В частности, уникальная Петриковская роспись уже внесена в реестр объектов нематериального культурного наследия Украины.

Пасивний відпочинок у заморських готелях – набрид, вирушайте подорожувати Україною. Навіть найменше село може здивувати. Приміром, Тайкури - це на Рівненщині. Тут селяни живуть біля старовинного замку магнатської родини Вишневецьких. Щоправда, він уже на руїни перетворився. А ще в Тайкурах є костел. Якому вже понад 300 років. Місцеві кажуть: їхнє село навіть обереги має.
Тетяна Міненко, історик : " Вони будувалися в той час, коли будувався костел. Їх будували на чотирьох виїзних дорогах Тайкур. Як обереги. Від пошесті, яка лютувала тоді на Волині. Це була і чума, і холера.

Аби отримати сертифікат якості, садиба має пройти перевірку інспекції.
Як розповів сьогодні заступник голови Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні Володимир Триліс, аби інспектор оцінив садибу, необхідно оплатити йому дорогу до села, нагодувати його і заплатити 50 грн Спілці.
- В залежності від регіону, куди викликається інспектор, сертифікація може коштувати від 200 до 700 грн, - каже Володимир Триліс. - Проте послуга вийде дешевше, якщо одночасно кілька садиб проходитимуть сертифікацію. За один день інспектор може оглянути 3-4 садиби.

Любой бренд предполагает уникальность, наличие конкурентных преимуществ, и бренд территории не является исключением.
Вместе с тем, город должен обладать набором характеристик, типичных для большинства территорий и необходимых для обеспечения их нормальной жизнедеятельности, а также совокупностью уникальных черт, отличающих город от иных аналогичных территорий в сознании человека. Бренд же фиксирует лишь уникальность города.

Научные исследования, посвященные маркетингу территорий, появились в 1990-х годах. Большинство исследователей основывалось на утверждении, что территории, как и компании, продают продукты и услуги, в числе которых могут быть объекты для инвестиций, туризм, товары местного производства и т. д. В 1993 году вышло первое издание ставшей знаковой книги Филипа Котлера, Дональда Хайдера и Ирвина Рейна «Маркетинг территорий: привлечение инвестиций, промышленности и туризма в города, штаты и страны».