|
|
У категорії матеріалів: 25
Показано матеріалів: 1-15 |
Сторінки: 1 2 » |
Сортувати по:
Даті
БОГДАНОВСЬКА - ПОПОВА ВІРА ЄВСТАФІЇВНА (1867–1896), одна з перших російських жінок-хіміків.
Освіту отримала на Петербурзьких Вищих жіночих курсах і у Женевському університеті. За кордоном одержала вчений ступінь доктора хімічних наук.
У 1895 р. одружилась з Яковом Кузьмичем Поповим, генерал-майором, директором Іжевського збройного та сталеплавильного заводів. В Іжевську проводила досліди у домашній і заводській лабораторіях.
|
БЕЦ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ (26. 04. 1834, с. Татарівщина в передмісті м. Остра Чернігівської губернії – 12. 10. 1894) , український лікар – анатом та гістолог, громадський діяч. Доктор медицини (1863). Освіту здобув у Ніжинській та 2-й Київській гімназіях. Закінчив Київський університет у 1860 р. Працював на кафедрі анатомії зазначеного університету. З 1868 р. – екстраординарний професор кафедри анатомії. Автор близько 50 наукових праць. Праця „Атлас человеческого мозга” отримала світове визнання. |
Барсук – Мойсеєв (Мойза) Хома Іванович (1768, Чернігівщина – 1811, м. Москва), професор фізіології, доктор медицини. Вищу освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Навчався на медичному факультеті Московського університету (1788 – 1794). У 1794р. захистив докторську дисертацію під назвою „Дисертація медико – практична про дихання”. Це була перша докторська дисертація з питань медицини, написана в Московському університеті. |
БАНТИШ – КАМЕНСЬКИЙ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ (27.12. 1737, м. Ніжин – 01. 02 . 1814, Росія) , історик і археограф. Батько відомого історика Д. Бантиш – Каменського. Походив з роду російських дворян молдовського походження. Його батько Микола Костянтинович Бантиш після одруження із молдовською дворянкою Каменською приєднав прізвище дружини. Освіту Бантиш – Каменський здобув у Ніжинській грецькій школі, закінчив Києво – Могилянську академію у 1754 році. |
АНТОНОВСЬКИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ (11.10.1759, сотенне містечко Борзна Ніжинського полку, тепер райцентр Чернігівської області – 1816, м. Санкт-Петербург) , український історик, публіцист, бібліограф і видавець. З 1772 р. навчався у Києво – Могилянській академії, в 1779 – 1783 рр. – у Московському університеті. Служив у Санкт-Петербурзі в Адміралтейській колегії, працював бібліотекарем Імператорської публічної бібліотеки. Близький прогресивного російського письменника, просвітника М.Новикова. |
АНДРЕЄВА – ДЕЛЬМАС (уроджена Тищинська) Любов Олександрівна (17 (27). 09. 1884, м.Чернігів – 30. 04. 1969, м.Ленінград) , російська оперна та камерна співачка (меццо-сопрано) і педагог.
Походила з родини українського громадсько-культурного діяча. Початкову музичну освіту здобула у своєї матері – піаністки З.Дельмас. Вокальну освіту - в Петербурзькій консерваторії (1898 – 1905 рр. клас Н.Ірецької). |
АЛЧЕВСЬКА ХРИСТИНА ДАНИЛІВНА (1841, м. Борзна Чернігівської губернії –1920,м. Харків), український педагог, організатор недільних шкіл в Україні.
Юність Х.Алчевської пройшла в м. Курську, куди був направлений її батько, Журавльов Д.Л., викладач. Та ніколи вона не забувала рідного містечка на Чернігівщині. Мрія повернутися на Україну здійснилася, коли вона вийшла заміж , як писала „за истого украинца”, і подружжя переїхало до Харкова. |
АДРІАНОВА – ПЕРЕТЦ Варвара Павлівна (30. 04.1888, Ніжин – 6.06.1972, Ленінград),російський і український радянський літературознавець, текстолог, бібліограф, педагог, член – кореспондент АН УРСР з 1926р. і АН СРСР з 1943р. Дружина В.М.Перетца. Закінчила 1912 р. Київський університет. Магістерська дисертація – “Житіє Олексія чоловіка божого в давній руській літературі і народній словесності” (1917). З 1934 р. працювала в Інституті російської літератури АН СРСР (Пушкинський дім), 1947 – 1951р. – зав. сектором давньоруської літератури.
|
ІОАНИКІЙ ҐАЛЯТОВСЬКИЙ, ЧЕРНЕЧЕ ІМ’Я ЙОАНИКІЙ ( бл. 1620, місце невідоме – 1688, Чернігів), письменник, освітній та церковний діяч України II пол. XVII ст.
Походив з Волині. Здобув освіту в Києво - Могилянській академії в 1640- х роках, був учнем Лазаря Барановича. По закінченні освіти жив на Волині. Близько 1650 р. прийняв чернечий постриг.
|
Ігнатович Федір Кириякович, чернече ім’я Феофіл (1727, сотенне містечко Білоцерківка Миргородського полку, тепер Великобагачанського р-ну Полтавської обл. – 27.09. 1788, м. Чернігів),викладач, ректор Казанської семінарії, єпископ Чернігівський і Новгород–Сіверський. Народився у сім’ї священика церкви Успіння Богородиці о.Кирияка Ігнатовича. Вступив до Києво-Могилянської академії 25. 09. 1738 р. У 1742 р. студентом – богословом прийняв чернечий постриг у Київському Братському монастирі і на запрошення єпископа Казанського і Свіязького Л. Конашевича виїхав до Казанської семінарії викладачем риторики . |
Народився у Глухові. З 1744 р. — у Придворній співа¬цькій капелі. Пізніше (1753—58) продовжив навчання живо¬пису у майстерні у І. Аргунова. 1758—60 рр. — навчався у Петербурзькій Академії Мистецтв. 1760—65 рр. — продов¬жував навчання в Парижі, 1766—69 рр. — в Римі. З 1770 р. А. П. Лосенко стає професором, а 1772 р. — директором Пе¬тербурзької Академії Мистецтв. |
Народився на Чернігівщині. Півчий Придворної капели (1785—95 рр.). Одночасно в 1787—1800 рр. — капельмейстер придворного оркестру, 1800—04, 1806—10 рр. — капельмейстер і учитель співу Дирекції імператорських театрів. З 1802 р. — репети¬тор російської оперної трупи у Петербурзі. |
|
Народився у Глухові. З 1738 р. — півчий Придворної співацької капели в Петербурзі. Володів чудовим голосом (бас). Знавець і поширювач пертесного співу. Автор Ірмоло-гія (про Київський розспів), який містить «Начало познания нот ирмолойного простого пения» (1752).
|
Структурні принципи хорового концерту Березовського розвинули Д. Бортнянський і А. Ведель. Народився в м. Глухові. З 1758 р. навчався в Придворній співацькій капелі. В 1769—79 рр. вдосконалював майстер¬ність в Італії, 1779—96 рр. — придворний капельмейстер у Гатчині і Павловському, 1796—1825 рр. — директор При¬дворної співацької капели. |
|
Баранович Лазар (1620—1693) — український церковний, літературний, культурний діяч. З 1650 року — професор і ректор Києво-Могилянської колегії. З 1657 року — чернігівський і новгородський архієпископ.
| |
