Дерев'яна церква Святого Духа (кінець XIX ст.) розташована на околиці села Кувечичі Чернігівського району, біля дороги Чернігів – Любеч.
Церква Святого Духа являє собою однобанну, хрестоподібну у плані з розвинутими гілками хреста. Церква має чотириярусну дзвіницю.

Казанська церква в с. Улянівка Чернігівського району, за переказами старожилів була перевезена у 1919 році з села Старий Білоус. Казанська церква являє собою кам'яну тридільну споруду і складається з квадратної центральної дільниці, гранчастого вівтаря та бабинця. Первісний вигляд церкви не зберігся, а сучасну церкву було добудовано у 1984 році. Казанська церква в Улянівці увінчана чотирисхилим дахом з наметом на кубічному барабані.

Село Улянівка розташоване на схід від Чернігова. На сьогодні в Улянівці функціонує дві церкви – Вознесенська та Казанська. Дві церкви розміщуються поряд і складають своєрідний храмовий комплекс XVIII - поч. ХХ ст.
Вознесенська церква являє собою дерев'яну церкву з прямокутними раменами. Південна і північна дільниці мають окремі входи, орієнтовані як і центральна дільниця – на захід. Обабіч апсиди – приміщення ризниці та паламарні. Четверик середохрестя вкрито наметом на восьмерику із глухим ліхтариком. Із заходу храм сполучається з триярусною наметовою дзвіницею.

Найщасливішу долю в історії міста Ічні має храм Преображення господня , який діє і понині. В записках Ф. Яжевського згадується, що в першій половині 17 ст. лівий берег р. Іченьки був незаселений, а на тому місці, де був густий ліс, 27 серпня 1811 року, на піднятті, був заснований кам’яний храм на пожертву прихожан і інших благодійників (на місці спаленої в 1804 році дерев’яної Преображенської церкви). Час спорудження першого храму зовсім невідомий і згадується тільки в 1784 році.

Дерев’яний храм Успіння Пресвятої Богородиці побудовано в 1720 році на місці Троїцького храму, коли ще існував храм святих Апостолів . Знаходився він на південному сході земляного замку на річці Іченька (зараз це приблизно місце , де розташовані відділ районного РАЦСу та дитячий майданчик ). У 1796 року прихожани при старанні протоієрея Ф. Яжевського перебудували храм.
Не тільки зовні Успенська церква мала привабливий вигляд, а й всередині вражала красою і багатством.

Цікава історія храму Воскресіння Христова , що знаходився всередині земляного замку на колишньому ринковому майдані. На місці нинішньої Воскресінської церкви ще 1649 року був дерев’яний Воскресінський храм. В літописі Рігельмана сказано: "1662 г. собранные в город Ичню
полковником Нежинским Золотаренком полковники , старшини, сотники
и именитые козаки избрали там гетьмана полковника переяславского Якима Самченка (Якима Сомка) и присягали ему в соборной церкви и его гетьмана заставили присягать.” Далі сказано, що ця церква згоріла того самого дня, коли невинного, оббреханого Якима Сомка взяли під варту

У перші дні 2001 р. в Чернігові, у мікрорайоні Масани, був освячений новий православний храм 2000-ліття Різдва Христового. Тим самим завершився найважливіший етап будівництва православного комплексу, що включає малий храм на честь ікони Божої Матері "Живописне джерело" (освячений в квітні 1996 р.) і будівлі недільної школи (1997 р.).

Чернігівська земля дала православному світові чи не найбільше українських святих. Усім відомі славні імена князя Ігоря, мучеників за віру князя Михайла й боярина Федора. Хоча свого часу церква прокляла гетьмана І. Мазепу, проте його висуванців - просвітителів Феодосія Углицького, Данила Туптала, Іоана Максимовича, Антонія Стаховського - возвела в ранг святих... Не випадково саме в Чернігові на площі Героїв Сталінграда започатковане найбільше в обласному центрі будівництво - зведення храму-центру Усіх Святих чернігівських.

У селі Городище Менського району, лише за 2 км від автотраси на Мену, можна побачити самобутню пам’ятку народної дерев’яної архітектури – Миколаївську церкву, яка була побудована у 1763 році на південно-західній околиці села. Первісно Михайлівська церква була триверхою та тризубною, складалася з квадратного бабинця, восьмигранної центральної дільниці та гранчастого вівтаря. Кожний зруб Михайлівської церкви завершено двозаломним верхом на восьмерику. Стіни зрубів нахилено до середини, що ілюзорно збільшує висоту кожної дільниці.

Ближче до центру села Городище Менського району, за річкою, на підвищенні стоїть дерев’яна, з горизонтальною шалівкою Михайлівська церква, яка була побудована приблизно у 1880 році. Михайлівська церква являє собою одно банну й хрещату, з прямими кутами та загостреними деталями споруду, яка є характерним зразком однотипної та дещо сухуватої провінційної еклектичної архітектури.