Баранович Лазар (1620—1693) — український церковний, літературний, культурний діяч. З 1650 року — професор і ректор Києво-Могилянської колегії. З 1657 року — чернігівський і новгородський архієпископ. Автор збірок духовних казань — «Меч духовний», «Труби словес проповідних», віршів «Лютня Аполлона». В 1674 році заснував у Новгороді-Сіверському друкарню, яку 1679 р. переведено до Чернігова. Баранович був музично обдарований, створював канти і ду­ховні пісні.
   У Львівському історичному музеї зберігаться його «Хе­рувимська пісня». При своєму дворі тримав хорову капелу, керівником якої був відомий композитор XVII ст. Семеон Пе-калицький. У 70-х роках XVII ст. Пекалицький керував хоро­вими капелами у Львові, Москві, а у 80-х рр. у Новгороді-Сі-верському очолював місцевий хор. Вихованці капели Бара-новича постійно поповнювали московський хор государевих півчих дяків.