|
У категорії матеріалів: 15 Показано матеріалів: 1-15 |
|
Сортувати по:
Даті
Церква Миколи Святоші у с. Дніпровському Чернігівського району збудована наприкінці 2011 року на місці, поряд з колишнім приміщенням будинку культури. За історичними даними, упродовж майже 7-ми століть населений пункт належав Києво-Печерській лаврі, а найвідомішою історичною особою, пов’язаною з Дніпровським є преподобний Микола Святоша. У 2009-му році постав над Дніпром пам’ятник святому, а зараз – ошатна церква Миколи Святоші. Канонізованому православною церквою князю у давнину належали Навози-Дніпровське. Саме тому мешканці села вважають святого своїм покровителем.
|
Дерев'яна церква Святого Духа (кінець XIX ст.) розташована на околиці села Кувечичі Чернігівського району, біля дороги Чернігів – Любеч. Церква Святого Духа являє собою однобанну, хрестоподібну у плані з розвинутими гілками хреста. Церква має чотириярусну дзвіницю.
|
Казанська церква в с. Улянівка Чернігівського району, за переказами старожилів була перевезена у 1919 році з села Старий Білоус. Казанська церква являє собою кам'яну тридільну споруду і складається з квадратної центральної дільниці, гранчастого вівтаря та бабинця. Первісний вигляд церкви не зберігся, а сучасну церкву було добудовано у 1984 році. Казанська церква в Улянівці увінчана чотирисхилим дахом з наметом на кубічному барабані.
|
Село Улянівка розташоване на схід від Чернігова. На сьогодні в Улянівці функціонує дві церкви – Вознесенська та Казанська. Дві церкви розміщуються поряд і складають своєрідний храмовий комплекс XVIII - поч. ХХ ст. Вознесенська церква являє собою дерев'яну церкву з прямокутними раменами. Південна і північна дільниці мають окремі входи, орієнтовані як і центральна дільниця – на захід. Обабіч апсиди – приміщення ризниці та паламарні. Четверик середохрестя вкрито наметом на восьмерику із глухим ліхтариком. Із заходу храм сполучається з триярусною наметовою дзвіницею.
|
У перші дні 2001 р. в Чернігові, у мікрорайоні Масани, був освячений новий православний храм 2000-ліття Різдва Христового. Тим самим завершився найважливіший етап будівництва православного комплексу, що включає малий храм на честь ікони Божої Матері "Живописне джерело" (освячений в квітні 1996 р.) і будівлі недільної школи (1997 р.).
|
Чернігівська земля дала православному світові чи не найбільше українських святих. Усім відомі славні імена князя Ігоря, мучеників за віру князя Михайла й боярина Федора. Хоча свого часу церква прокляла гетьмана І. Мазепу, проте його висуванців - просвітителів Феодосія Углицького, Данила Туптала, Іоана Максимовича, Антонія Стаховського - возвела в ранг святих... Не випадково саме в Чернігові на площі Героїв Сталінграда започатковане найбільше в обласному центрі будівництво - зведення храму-центру Усіх Святих чернігівських.
|
Наприкінці XVII ст. Седнів став маєтністю чернігівського полковника Я.Лизогуба, а потім перейшов у спадок до його нащадків. Пам'ять про цей славетний козацький рід збереглася у кількох будівлях, що складають мальовничий архітектурний ансамбль. Однією з них є побудована у XVIII ст. (між 1715 та 1747 роками) дерев'яна Георгіївська церква, що стоїть на давньоруському городищі, з трьох боків оточеному крутими схилами. Час побудови Георгіївської церкви точно не встановлений. Найбільш ймовірно, що церкву звели між 1715-1747 роками.
|
Єкатерининська церква в Чернігові споруджена у стилі українського бароко на місці давнього храму періоду Київської Русі на честь героїзму козаків Чернігівського полку, виявленого під час штурму турецької фортеці Азов під командуванням Я. Лизогуба у 1696 році. Струнка дев'ятидільна споруда, освячена у 1715 року. Основу Катерининської церкви становить центральна, найвища частина, так званий четверик, до якої прилягають восьмигранні в плані об'єми, що утворюють просторовий хрест.
|
Свято-Казанська церква у Чернігові розташована поряд з літературно-меморіальним музеєм-заповідником Михайла Коцюбинського. Споруджена була протягом 1820-1827 років на честь перемоги у Вітчизняній Війні 1812 року. Свято-Казанська церква двічі перебудовувалася: на початку і в середині XX ст. Після 1943 року використовувалась як кінотеатр, а пізніше - як ремонтно-монтажний комбінат Укрголовторгтехніки Міністерства
|
У 1772-1775 рр. у північно-західній частині Чернігова на міському цвинтарі за ініціативою і на кошти поміщиці Катерини Борковської була побудована кам’яна Свято-Воскресенська церква із окремою дзвіницею, у нижньому ярусі якої розташовувалася церква Святого Григорія. Ці архітектурні споруди побудовані за участю українського архітектора Івана Григоровича Барського. Вони нагадують архітектуру київської церкви Миколи Набережного на Подолі і Трьохсвятительську в селі Лемеші Козелецького благочиння.
|
Споруджена в кінці XII - на початку XIII ст. на Чернігівському посаді, біля торгівельної площі. Названа П'ятницька церква на честь покровительки торгівлі Параскеви П'ятниці. До 1786 року була головною спорудою П'ятницького монастиря. Перші реставраційні роботи здійснювалися 1670 року. У 90-х рр. XVII ст. на східному і західному фасадах було надбудовано барочні фронтони, а баня стримувала багатоярусне завершення. Значними були перебудови після пожежі 1750 року та в XIX ст., коли П'ятницька церква перетворилася на семибанний храм.
|
Збудований Борисоглібський собор у сер. XII ст. на території Дитинця між Валом і Спаським собором на залишках фундаменту кам'яної споруди XI ст. Багаторазово перебудовувався і відновлювався. Значно пошкоджений 1611 року під час пожежі, у 1627-1628 рр. польська шляхта перетворила собор на домініканський костьол, та в 1659 році він знову став православним храмом. 1672 року до його західного фасаду прибудовано восьмигранну у плані дзвіницю-притвор (розібрана під час реставрації). На поч. XVIII ст. був п'ятибанним. У1857 собор розширено на схід за рахунок нової апсиди, змінено форму верхів. Під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. собор горів і був частково зруйнований.
|
Церква Архістратига Божого Михайла будувалася протягом 2007-2009 років. Спочатку, поруч із храмом було встановлено на тимчасовій дзвіниці нові дзвони, які були виготовлені і привезенні з Дніпропетровська у кількості 7 штук. Вага дзвонів: 5, 10, 20, ЗО, 60, 80, і 100 кг. Вони були придбані на кошти прихожан. Із часом поруч з церквою було побудовано 30-метрову дзвіницю.
|
Будівництво церкви Святителя Миколи-Чудотворця розпочалося у 2005 році. В народі її ще називають "афганська" церква, будівництво церкви проводилося на пожертви простих людей. Хтось приносить п'ять гривень, хтось-десять, хтось-двадцять, а то і три. За два роки свій внесок в будівництво церкви здійснили більше 30 тис. людей. До речі, кожний із них отримав свідоцтво добровільного пожертвування на будівництво церкви. Це означає, його ім'я заноситься у спеціальну книгу пам'яті. А молитва за жертводавців буде постійно виконуватися.
|
Засновані Антонієві Печери в 1069 році преподобним Антонієм Печерським із Любеча. Спочатку мали назву Богородицький монастир. Цьому сприяв чернігівський князь Святослав. Розвиток монастиря припадає на 1239 рік, коли Чернігів був зруйнований татаро-монголами. Про що свідчить пробудження на початку XII ст. біля входу до печери мурованої Еллінської церкви. Потім відбувся занепад до XVI ст. Відбудова монастиря почалася у 1649 році за кошти чернігівського полковника Степана Подобайла. Реставрація тривала до кінця XIX ст. На початку XXI ст. Антонієві печери мали довжину близько 350. Глибина печер коливається від 2 до 12 м.
|
|