Наприкінці XVII ст. Седнів став маєтністю чернігівського полковника Я.Лизогуба, а потім перейшов у спадок до його нащадків. Пам'ять про цей славетний козацький рід збереглася у кількох будівлях, що складають мальовничий архітектурний ансамбль.
Однією з них є побудована у XVIII ст. (між 1715 та 1747 роками) дерев'яна Георгіївська церква, що стоїть на давньоруському городищі, з трьох боків оточеному крутими схилами.
Час побудови Георгіївської церкви точно не встановлений. Найбільш ймовірно, що церкву звели між 1715-1747 роками. Георгіївська церква зазнала суттєвих перебудов у 1852 році, коли під нею зробили цегляний підмурок.
Упродовж 2000-2006 років церкву реставрували із поверненням до форм, притаманних їй до перебудови в 1852 році, коли розібрали вежі-слупи.
Георгіївська церква складена з соснового брусу на цегляному фундаменті. Центром композиції є великий восьмигранний зруб із високим двозаломним верхом. До основного корпусу прибудовані дві вежі-слупи.
В інтер’єрі Георгіївської церкви домінує висотно розкритий простір двозаломного центрального верху. Стіни зрубу мають нахил до середини, що створює ілюзію значно більшої висоти. Карнизи, лиштву вікон, одвірки дверей прикрашено різьбленням. На дверях збереглися первісні ковані залізні накладки.
Ззовні храм вертикально обшальований дошками, дахи й баня вкриті гонтом. Тож, Георгіївська церква у Седневі є унікальним для Лівобережної України витвором дерев’яного церковного будівництва і вважається одним з кращих творів української народної архітектури.

Онлайн путеводитель по Чернигову