Будівництво церкви Святителя Миколи-Чудотворця розпочалося у 2005 році. В народі її ще називають "афганська" церква, будівництво церкви проводилося на пожертви простих людей. Хтось приносить п'ять гривень, хтось-десять, хтось-двадцять, а то і три. За два роки свій внесок в будівництво церкви здійснили більше 30 тис. людей. До речі, кожний із них отримав свідоцтво добровільного пожертвування на будівництво церкви. Це означає, його ім'я заноситься у спеціальну книгу пам'яті. А молитва за жертводавців буде постійно виконуватися.
Дякуючи Богу, отець Петро взявся за святу справу - будівництво нової церкви. Сам він крупної статури, з неабиякою фізичною силою від природи. Високе чоло свідчить про рішучість і цілеспрямованість характеру. На долю о. Петра випала війна в Афганістані. Йому й досі сняться жахи страшної війни, на якій він неодноразово дивився смерті в обличчя.
"Так Бог розпорядився, така Його воля, що я став священиком" - говорив отець Петро. Закінчив він Чернігівське духовне училище, семінарію й академію. Служив у Чернігівському Троїцькому соборі. П'ятнадцять років був настоятелем церкви Покрови Божої Матері в с. Михайло-Коцюбинському Чернігівського району.
Отець Петро вдячний за вклад у спорудження нової церкви владиці Амвросію, меру міста Чернігова О. Соколову і його помічнику С. Вихрову (колишній воїн-афганець), архітектору міста Т. Мазуру. А також трьом людям - Миколі Анатолійовичу, Юрію Михайловичу і Олександру Михайловичу (прізвищ не називаємо, тому що справжня допомога завжди безкорисна), які неодноразово допомагали.
Потрібно сказати, що Святителя Миколая люблять у народі, тому що він допомагає в горі і радості. Про його чудеса ходять легенди. Із давніх часів церкви, присвячені Святителю Миколаю, будувалися при монастирях, поряд із лікарнями, де горе і біда.
До отця Петра приходять хворі прихожани на сповідь, причащаються, особливо перед операцією. Багато хто з них отримує полегшення.
Архітектура майбутньої церкви дійсно незвична. Це семикупольна церква, схожа на козацьку XIX ст. Бетонні арки (по 9 тон), залізобетонні конструкції, величні склепіння витримають навіть землетрус і допоможуть церкві простояти віки.
- Це буде прекрасна церква, тільки б побудувати її з Божою допомогою, - говорить отець Петро.
Автор проекту - чернігівський архітектор Миненко - коли вирішив взятися за таку богоугодну справу, сказав священику: "Ви, отець Петро, моліться, а я буду придумувати".
На місці величезної ями і пустиря вже два роки будується церква. Тільки землі завезли 45 тис. кубів.
Отець Петро постійно говорить про духовний патріотизм, про необхідність нести ідею православ'я, зберігати її у своєму серці, тому що ворог роду людського кинув усі сили на боротьбу із православ'ям. Дуже необхідно в нашому житті інколи підняти очі до неба і задуматися: хто є ми, для чого прийшли на цю землю, для чого живемо - і знати своє коріння.
Два роки тому, 17 серпня, коли закладали на місці майбутньої церкви хрест і камінь, а владика Амвросій читав молитву, сонце почало райдужно світитись. Як на Великдень.
При церкві буде недільна школа, книгарня і приміщення для хрещення, тому що під церквою -350 метрів підвальних приміщень.
Фото: Іван Коцюра
