Село Щуча Гребля розташоване за 38 км. від районного центру. Річка Руда розділяє його на дві частини. Населення - 250 жителів, 130 дворів. Щуча Гребля згадується в Універсалі 1708 року, де говориться про греблю "...зъ млином Щуцким о двух камнях". Можна припустити, що Щуцький - прізвище власника млина. Греблею називали насип на грузькому багнистому місці, звідси пішла і назва села. На території села - 11 курганів, які є археологічними пам'ятниками.
За свідченнями старожилів, Щуча Гребля була колись хутором Дмитрівки.
В 1906 році акціонерне товариство на чолі з Костянецьким, яке знаходилося в Дмитрівці, збудувало в Щучій Греблі цукровий завод. Багатий торгівець Перцев спорудив паровий млин, а інший торгівець, Райко, побудував цегельний завод біля Романкової греблі.

Селище міського типу, центр селищної ради, якій підпорядковане село Щуча Гребля. З березня 1923 року по грудень 1962 року - центр Дмитрівського району. Селище розташоване на берегах річки Крапивна. У центрі селища - станція Рубанка Південної залізниці. Відоме з XII століття під назвою Дмитрів. В "Опису України, або областей королівства Польського, розташованих між кордонами Московії й Трансільванії" (1620 р.) згадується під сучасною назвою Дмитрівка. За відомостями Литовської метрики (1643 р.) позначена слободою, що належить до городища Грайворону, володіння Вишневецького. В акті 1681 року згадується Роман Дмитренко, син осадці (засновника) Дмитрівки, звідкіля бачимо, що поселення це отримало назву від прізвища свого засновника.

Межує з Борзнянським, Ічнянським, Коропським, Талалаївським районами Чернігівської області та Конотопським районом Сумської області. Клімат - помірно-континентальний.
Ґрунти - чорноземи глибокі, лугові та луго-чорноземні, темно-сірі, підзолисті та торфоболотні.
Площа лісів - 11914,4 га (8% площі району). Серед дерев переважають сосна, дуб, вільха, ясен, береза.
Площа водного дзеркала - 1266 га, довжина річок - 182 км, корисні копалини -нерудні: суглинки, торф'яники.
На території розташовані 23 місцеві ради, які об'єднують 82 населені пункти.
В економіці району провідне місце займає сільськогосподарське виробництво. Працює 27 сільськогосподарських формувань, 57 фермерських господарств.
Промисловість району представлена 5 підприємствами.

Селище (нині місто Батурин) засноване на початку XVII століття. У документах згадується в 1625 році у зв'язку зі спорудженням Батуринської фортеці, як польського укріплення. Назву селища пов'язують з ім'ям польського короля Стефана Баторія. Можливо, топонім походить від слова "батура", що означає вежа, укріплення. Дослідник І.Родаченко вважає, що топонім пішов від прізвиська запорізького козака Батури, який першим поселився в цих місцях.
З 1648 року Батурин був центром сотні Чернігівського, а з 1649 року - Ніжинського полку. В 1654 році Батурин отримав статус міста з магдебурзьким правом, магістратом.

Місто виникло у 70-80 роках XIX століття. Його назва взята від сусіднього села Бахмач, яке розташоване поряд з містом із західної сторони і яке виникло на багато століть раніше від міста.
Назва "Бахмач" зустрічається у давніх історичних джерелах. Так, у Київському літописі "Повість временних літ" вона згадується за 1147 роком. Краєзнавець О.Зойко у своїй статті так пояснює назву міста: "Слово Бахмач відноситься до давніх тюркських слів, які вживали на Україні до татарського нашестя. "Бахмач" по-тюркському означає "баштан", воно свідчить про те, що тут, мабуть, наприкінці першого тисячоліття нашої ери київські та чернігівські князі поселяли полонених печенігів та інших вихідців з тюркських орд, які й назвали своє поселення".

Залізничне

Вокзал станції Бахмач Пасажирський – вул. Дзержинського,12 а
Телефони:    начальник вокзалу 5-19-26
заступник начальника 3-31-24
квиткові каси 2-91-62; 2-91-38
довідкова 2-91-50

АБ “Експрес-банк” – вул. Першотравнева, 33, телефон 44-0-14,5-19-23
ВАТ “Ощадбанк” – вул. Дружби, 2, телефон 3-12-15; 3-12-12; 5-19-37
ЗАТ КБ “Приватбанк” – вул. Жовтнева, 31,телефон 3-11-60; 3-11-78; 5-19-17
Кредитна спілка “Деснянська” – вул. Я.Мудрого, 27, телефон 2-16-88

Бахмацька центральна районна лікарня
Терапевтичне відділення. Телефон 5-21-33; 5-17-65
Травматологічне відділення. Телефон 5-22-33
Хірургічне відділення. Телефон 3-47-52
Пологове відділення. Телефон 3-47-32
Неврологічне відділення. Телефон 5-27-63

Перукарні
“Салон краси” – вул. Першотравнева,30, телефон 5-17-65
“Салон краси” – вул. Дружби,1/18, телефон 3-16-85
“Чарівниця” – вул. Шевченка,14, телефон 2-55-60