Межує з Борзнянським, Ічнянським, Коропським, Талалаївським районами Чернігівської області та Конотопським районом Сумської області. Клімат - помірно-континентальний.
Ґрунти - чорноземи глибокі, лугові та луго-чорноземні, темно-сірі, підзолисті та торфоболотні.
Площа лісів - 11914,4 га (8% площі району). Серед дерев переважають сосна, дуб, вільха, ясен, береза.
Площа водного дзеркала - 1266 га, довжина річок - 182 км, корисні копалини -нерудні: суглинки, торф'яники.
На території розташовані 23 місцеві ради, які об'єднують 82 населені пункти.
В економіці району провідне місце займає сільськогосподарське виробництво. Працює 27 сільськогосподарських формувань, 57 фермерських господарств.
Промисловість району представлена 5 підприємствами.
Пасажирське вагонне депо Бахмач спеціалізується на ремонті пасажирських вагонів, TOB "Бахмачконсервмолоко", TOB "Бахмачм'ясо" на переробці сільськогосподарської продукції (м'яса та молока). Також працюють TOB "Бахмацький машинобудівельний завод" та районна друкарня.
Бахмач - великий залізничний вузол.
На Бахмаччині розвинена мережа освітньо-культурних, медичних установ. Діють 34 школи (19 середніх, 9 неповних середніх, 4 навчально-виховних комплекси, 1 вечірня, 1 школа-інтернат), гімназія, школа мистецтв, 2 позашкільні установи, 14 дитячих дошкільних закладів.
Серед спортивно-оздоровчих установ 2 - ДЮСШ, стадіон "Колос", ФОК відділу освіти.
Функціонує Національний історико-культурний заповідник "Гетьманська столиця" в м. Батурин, Бахмацький історичний музей, Бахмацька школа мистецтв, 20 Будинків культури, 13 клубів, 28 масових бібліотек.
Медичну допомогу мешканцям району надають: центральна районна лікарня, районні лікарні в м. Батурин та смт. Дмитрівка, 3 дільничні лікарні, 6 лікарських амбулаторій, 27 фельдшерсько-акушерських пунктів, Бахмацький міжрайонний протитуберкульозний диспансер.
Бахмацький район був сформований із волостей Борзнянського і Конотопського уїздів і входив разом ще з 10 районами до створеного Конотопського округу.
За свою історію територія району постійно змінювалася: то він значно збільшувався, то зменшувався. Так, 15 вересня 1930 року був ліквідований Плисківський район, а його територію було передано Бахмацькому. З лютого 1931 року був ліквідований Батуринський і також приєднаний до Бахмацького.
При створенні Чернігівської області 15 жовтня 1932 року було розукрупнено Київську і Харківську області. До складу Чернігівської області ввійшло 36 районів: 29 районів із Київської області і 7 із Харківської. Бахмацький район відійшов із Київської області.
17 лютого 1935 року за рахунок розукрупнення Бахмацького, Борзнянського і Конотопського районів був утворений Батуринський район і територія нашого району зменшилася. А в області замість 36 районів їх стало 56.
На цьому реорганізація районів не завершилася. 30 листопада 1960 року знову був ліквідований Батуринський район, а його територія була передана Бахмацькому, Борзнянському, Коропському районам. Але Борзнянський і Коропський райони через 2 роки також були ліквідовані, а їхня територія була розділена між Бахмацьким, Ніжинським, Менським і Новгород-Сіверським районами. Після цієї реформи в області У 70-х роках було знову проведено територіальну реформу. Так, при відновленні Коропського і Борзнянського районів, частина території району була передана їм, а з Ічнянського району частину колишнього Дмитрівського передано Бахмацькому.
|
