Село Щуча Гребля розташоване за 38 км. від районного центру. Річка Руда розділяє його на дві частини. Населення - 250 жителів, 130 дворів. Щуча Гребля згадується в Універсалі 1708 року, де говориться про греблю "...зъ млином Щуцким о двух камнях". Можна припустити, що Щуцький - прізвище власника млина. Греблею називали насип на грузькому багнистому місці, звідси пішла і назва села. На території села - 11 курганів, які є археологічними пам'ятниками. За свідченнями старожилів, Щуча Гребля була колись хутором Дмитрівки. В 1906 році акціонерне товариство на чолі з Костянецьким, яке знаходилося в Дмитрівці, збудувало в Щучій Греблі цукровий завод. Багатий торгівець Перцев спорудив паровий млин, а інший торгівець, Райко, побудував цегельний завод біля Романкової греблі. У 20-х роках XX століття завод був знищений. В заводських приміщеннях деякий час працював сільськогосподарський технікум, а пізніше - тублікарня. Жертвами Голодомору стали 3 особи. На території села розміщені фельшерсько-акушерський пункт, клуб. До 2003 року працювала початкова школа. У селі споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни. На південь від Щучої Греблі розташоване урочище Семиліски.
