Напевно кожен з чернігівців добре знає старовинний будиночок, який міститься на перехресті вулиць Преображенської та Горького. Данний будинок був побудований спеціально для парафіяльної школи, який, навіть, був позначений на на плані міста 1805 року.
У 1877 році в цьому приміщенні з ініціативи прогресивної інтелігенції міста Чернігова було відкрито громадську бібліотеку. Членами першого правління бібліотеки були Софія Русова, Олександр Тищинський, Олександр Борсук, Костянтин Милорадович, Петро Червінський. У різні роки членами ... Читати далі »

У Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» (в приміщенні Колегіуму на Валу) відкрита виставка, присвячена археологічним дослідженням Єлецького та Іллінського монастирів у Чернігові.
Експозиція розповідає про найвагоміші знахідки та відкриття, а також представляє речі, знайдені в основному під час розкопок 2010 року. Докладніше про це розповідають археологи Володимир Руденок та Татьяна Новик ... Читати далі »

Наукова збірка під назвою «Чернігівські старожитності», яку щороку видає Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», цього разу присвячена 950-річчю Свято-Успенського Єлецького монастиря.
Презентація видання відбулася минулого тижня в приміщенні Колегіуму на Валу під час відкриття археологічної виставки, що розкриває та доповнює зазначену тематику.
За словами пані Алли Доценко – заступника директора заповідника «Чернігів стародавній» – збірка вміщує як відомі матеріали про історію монастиря, так і нові, які вперше вводяться у науковий обіг. У цих статтях науковці з України та Росії роз ... Читати далі »

Сакральні реліквії, пов'язані з ім'ям гетьмана Івана Мазепи, повернулися з Нью-Йорка до Чернігова.
Дві найвишуканіші святині Сіверського краю півроку демонструвалися за океаном - на виставці в Українському музеї у Нью-Йорку (США) і тепер повернулися додому. Це - срібна шата на кіот чудотворної ікони Іллінської Божої Матері та срібні царські врата Борисоглібського собору.
- Понад 200 тисяч відвідувачів змогли помилуватися унікальними витворами українського золотарства, які були надані музеями, бібліотеками, архівами та ... Читати далі »

26 листопада 2010 року Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського вперше презентував широкому загалу один з експонатів своєї колекції – шату кіота чернігівської ікони Іллінської Божої Матері.
Цей унікальний витвір золотарства був виконаний в 1695 році на замовлення і коштом гетьмана Івана Мазепи. Шата призначалася для ікони, написаної 1658 року знаним іконописцем Григорієм Дубенським. В 1662 році ікона стала чудотворною, а відтак – надзвичайно шанованою як простим людом, так і представниками козацької старшини та о ... Читати далі »

Днями в Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» науковці обговорили план заходів про відзначення 950-річчя першої писемної згадки про Єлецький монастир.
Як відомо, в ХІ ст. князем Святославом Ярославичем засновано Єлецький монастир. Назва «Єлецький» пов’язана з дивовижною легендою. Розповідають, що на пагорбі, на ялиці «явилась» князю ікона, надіслана самою Богородицею. Це була визначна подія в історії Чернігова. Отож, тут, на Єлецькій горі й споруджується унікальний архітектурний комплекс. Це ... Читати далі »

Красна площа та прилеглі до неї сквери і бульвари є сьогодні одним з найкрасивіших районів Чернігова, його культурним та адміністративним центром.
Красна площа має давню історію: ще в епоху Київської Русі тут вирувало життя.
На той час Чернігів мало чим поступався «матери городов руських» Києву. Місто займало величезну територію, у ньому, за дослідженнями істориків, проживало понад 30 тисяч людей.
Історичним центром Чернігова тоді був Дитинець. З північної сторони до нього примикав окольний град, який займав ча ... Читати далі »

23 жовтня у селі Пакуль Чернігівського району Чернігівської області проведено першу презентацію книги "Пакуль поживемо тут”. Збірник статей і матеріалів про славетне село привезли з типографії прямо до місцевої школи, де й проходив захід за участю авторів, упорядників і редакторів, відомих земляків, спонсорів, журналістів і мешканців громади – зацікавлених читачів.
Цей фоліант з історії села Пакуль у ХХ столітті – 700 сторінок тексту і фотокарток – видано Інститутом історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського ... Читати далі »

Під кочегаркою школи села Оболоння на Чернігівщині знайшли кістки та бивні мамонтів доби палеоліту. Вчені припускають, що 15 тисяч років тому у самому центрі сучасного села була стоянка кроманьйонців.
Серед кісток розкопали унікальну річ - бивень із різьбленням, виготовлений руками далеких предків українців. Що саме зобразили на ньому древні люди, зараз розшифровують науковці.
Унікальну знахідку зробили кочегари. Коли вийшла з ладу водяна башта, вони почали копати колодязь під власну свердловину. Вирили трохи більше м ... Читати далі »

Врамках урочистостей присвячених 950-ти річчю ікони Єлецької Божої Матері та заснуванню Єлецького монастиря в Свято-Успенському соборі була відслужена Божественна літургія, яку здійснив Митрополит Черкаський і Канівський Софроній у співслужінні з Архієпископом Вишгородським вікарієм Київської митрополії і намісником Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври Павлом, Архієпископом Чернігівським і Новгород-Сіверським Амвросієм, єпископом Іринеєм і єпископом Васильківським вікарієм Київської Митрополії Пантелеймоном.
Після літургії відбулося освячення новозбудованої криниці на території монастиря.
Вітальну адресу від голови обласної державної адміністр ... Читати далі »

Ніжинський музей "Поштова станція" - єдиний у своєму роді в Україні. Він розміщений у будівлі справжньої поштової станції, інтер'єр та архітектура збереглися з кінця 18-то століття. А працівники музею зібрали і дбайливо зберігають і меблі, і усілякі речі. Які на цій таки станції використовувались: від бронзових каламарів та книг - до листівок і кінської збруї, в яку впрягали конячок.
Завдяки участі у міжнародному проекті, за підтримки Швейцарської культурної програми, музей отримав змогу розробити власний інтернет ресурс, вида ... Читати далі »

— Діду, а це правда, що в Любечі будуть строїти замок? — допитується 9-річний Максим Коваленко у діда Віталія Андрійовича, з яким приїхав з Чернігова на фестиваль «Київська Русь» до селища Любеч Ріпкинського району.
— Ти ж сам на мітингу чув, — каже дід.

— А за скільки його побудують? Років за три, да?
— Як вийде. Важко сказати ... Читати далі »

За словами керівника Міжнародної археологічної експедиції в Шестовиці, завідувача кафедри історії та археології України Національного педагогічного університету ім.Т.Г.Шевченка Володимира Коваленка, цього року розкопки продовжилися на скандинавському городищі Хст.(мета – розкопати половину поселення) та на стрілці мису, де колись знаходилася сторожова вежа. Там було знайдено серію вагових гирьок – 5-6 штук.
- Ця знахідка говорить про те, що сторожова вежа грала також і роль митниці, - пояснює Володимир Коваленко. – Туди припливали купці, в саме городище їх не пускали, тому що під маскою купців могли приховуватися воїни, а кожен купець у той час був озброє ... Читати далі »

На початку липня «Високий Вал» одним із перших повідомив про те, що через затримку фінансування під загрозою зриву опинилася Міжнародна археологічна експедиція в Шестовиці, яка досліджує поселення вікінгів Х ст..
Ми інформували, що експедиція стартувала завдяки особистим контактам і домовленостям її керівника - завідувача кафедри історії та археології України Національного педагогічного університету ім. Т. Шевченка Володимир Коваленко, і що в археологічному таборі проходять археологічну практику понад 200 студентів з різних ... Читати далі »

Унікальну знахідку доби палеоліту знайшли науковці на Чернігівщині.
Цьому бивню мамонта приблизно 13-15 тисяч років. Його відкопали в Коропському районі поблизу села Оболоння.
Молодший науковий співробітник відділу археології кам’яного віку інституту археології НАН України Дмитро Ступак каже, що наткнулися на знахідку випадково. Хотіли зробити свердловину для води, почали копати і знайшли кістки мамонта.Коли підняли їх, під ними знайшли цей бивень.
Бивень, ймовірно, належав молодому мамонту, припускає Дмитро Ст ... Читати далі »

В Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній», в експозиції народної ікони, представлена рідкісна за технікою виготовлення ікона. Вона з лицевого боку має ребристу поверхню. Завдяки такій обробці дошки ікони, на ній можна побачити, під кутом 90 градусів, два різних зображення – Ісуса Христа та Богоматері.
Рідкісною іконою зацікавилися працівники московського науково-популярного журналу "Наука и жизнь”. Днями позаштатний кореспондент видання Анатолій Калінін завітав в Національний заповідник "Чер ... Читати далі »

Ці споруди, як правило, будувалися на честь видатних подій і лише іноді – на честь видатних людей та постатей. Тріумфальні арки являли собою монументальні брами з одним або трьома арковими отворами, котрі прикрашали скульптурами, рельєфами та пам’ятними написами.
З історії відомо, що перша Тріумфальна арка виникла у Стародавньому Римі – арка Тія (81). Потім будівництво арок стало масовим. Так були побудовані у Парижі (1886 р.), Москві – Тріумфальна брама (1827-1834), Ленінграді – Навська тріумфальна брама (1833 р.) Перша спо ... Читати далі »

Наприкінці XIX – на початку XX століття в європейську архітектуру прийшов стиль модерн (у перекладі з французької – новітній, сучасний). Основні риси модерну – це асиметрія планів й експресивність композиції, використання криволінійних абрисів у віконних і дверних прорізах, пишність декоративної символічної орнаментики, а також використання металу, бетону, кераміки.
У Прилуках є три будівлі, зведені в цьому стилі, але трактовані дещо стримано й самобутньо. Зокрема, краєзнавчий музей та ресторан "Удай” ... Читати далі »