Красна площа та прилеглі до неї сквери і бульвари є сьогодні одним з найкрасивіших районів Чернігова, його культурним та адміністративним центром.
Красна площа має давню історію: ще в епоху Київської Русі тут вирувало життя.
На той час Чернігів мало чим поступався «матери городов руських» Києву. Місто займало величезну територію, у ньому, за дослідженнями істориків, проживало понад 30 тисяч людей.
Історичним центром Чернігова тоді був Дитинець. З північної сторони до нього примикав окольний град, який займав частину давнього язичницького могильника. Свідченням цього є згадки про величезний курган, який знаходився в середині ХІХ століття на розі сучасних вулиць Шевченка та Кирпоноса. Цю стародавню ґрунтову піраміду, на жаль, знищено в 1851 році.
Заселення території окольного граду розпочалося ще в Х столітті, до ХІІ століття тут сформувався торгово-ремісничий центр Чернігова.
Археологами виявлено в цьому районі рештки житлових та господарських приміщень і виробничі комплекси, знайдено велику кількість предметів побуту, прикраси та знаряддя праці.
Неподалік від театру ім. Тараса Шевченка розкопано залізоплавильну піч, а поблизу (на вулиці ім. гетьмана Полуботка) дослідники натрапили на комплекс по обробці міді.
Археологами також виявлено понад 200 фрагментів амфор причорноморського виробництва. Вони свідчать про значні торгівельні зв'язки населення, яке тут проживало.
Як називався в давнину цей район міста? Історик Михайло Марков, що проживав в Чернігові наприкінці XVIІІ – на початку XIX століть, називає його П’ятницьким полем і стверджує, що це була дуже давня назва. Виникла вона від імені розташованого тут храму святої Параскеви П’ятниці.
В XVII-XVIII століттях Чернігів був невеликим провінційним містом, хоча й мав статус центру полку, намісництва, губернії. Його населення нараховувало на той період не більше 4 тисяч мешканців, а площа значно поступалася тій, яку він займав до монголо-татарської навали.
Наприкінці XVIIІ століття після ліквідації Чернігівської фортеці з її території на П’ятницьке поле перенесено базар; територія нинішньої Красної площі стала називатися Базарною площею.
За проектом чернігівського губернського архітектора Антона Карташевського тут будують кам’яні торгові ряди з колонадами-галереями (не збереглися) і одноповерховий міський магістрат з круглою ротондою в центрі головного фасаду. Сьогодні в цьому, перебудованому до невпізнання будинку, розміщується обласне управління Національного банку України.
До архітектурних споруд, які збереглися в центральній частині Чернігова, належить побудоване в 1860 році поліцейське управління (зараз міська прокуратура) та губернське земство (зараз обласна держадміністрація). В останньому працювали класик української літератури М.Коцюбинський, письменники Б.Грінченко та В.Самійленко.
На початку XX століття на розі вулиць Олександрівської (сучасна Кирпоноса) та Магістратської спорудено будинок державного банку (нині міськвиконком).
Всі вищезгадані споруди розміщувались по периметру Театрального скверу (сучасний сквер ім. Михайла Попудренка), створеного поруч зі спорудженим в 1853 році міським театром. Побудований з дерева, він проіснував до початку XX століття, потім його розібрали.
На початку 30-х років ХХ століття базар переносять на Олександрівську площу. Розпочалася чергова реконструкція центральної частини Чернігова. Згідно з розробленим проектом розібрали торгові ряди, звели нові сучасні споруди кінотеатру ім. Щорса, готелю «Десна» та універмагу «Люкс». Здійснена реконструкція будинку колишнього губернського земства. Площу покривають бруківкою з клінкерної цегли.
Протягом своєї історії площа багато разів перейменовувалася: Базарна, Театральна, Красна, ім. В.Куйбишева (1935 р.).
В роки Другої світової війни 1941-45 рр. всі будинки навколо площі було спалено або зруйновано. Після війни деякі з них відбудовані, на місці інших зведено нові.
Зокрема, 21 листопада 1959 року відбулося урочисте відкриття театру імені Тараса Григоровича Шевченка. Ця подія завершила формування ансамблю головної площі Чернігова – Красної (тобто гарної, красивої).
Майже щороку територія навколо Красної площі змінюється. Зокрема, 24 серпня 2008 року, до святкування 17-ї річниці Незалежності України, в сквері імені Попудренка споруджено світломузичний фонтан. Він запрограмований на 12 мелодій (фонтаном керує спеціальна комп’ютерна програма). Музика мовби супроводжує викиди води з фонтану, а хвильки, в свою чергу, ніби танцюють та ще й переливаються різними кольорами. Дивовижно і красиво!
