ПРИМАКОВ ВІТАЛІЙ МАРКОВИЧ – [18(30).12.1897-11.6.1937] радянський військовий діяч, комкор (1935). Народився у с. Семенівці (тепер Чернігівська обл.). З 1915 р. за більшовицьку агітацію у військах Чернігівського гарнізону засуджений до заслання у Сибір. У квітні 1917 повернувся з заслання, з травня – член Київського комітету  РСДРП(б). Брав участь у жовтневому перевороті в Петрограді, член ВЦВК другого скликання. В січні 1918 р. Примаков за дорученням більшовицького керівництва сформував у Харкові перший полк Червоного Козацтва України, єдиної радянської військової формації, що частково складалася з українців. У 1918-21 рр. командував підрозділами (бригадою, дивізією, корпусом) Червоного Козацтва в боях проти Армії Української Народної Республіки, деніківців, врангельців, загонів Н.Махна та польських військ під час польсько-радянської війни 1920 Р. У 1923 р. закінчив воєнно-академічні курси. В 1924-25 рр. – начальник вищої кавалерійської школи в Ленінграді. У 1925-26 рр. був таємним військовим радником при національній армії Китаю (Калганська група військ). У               1927-30 рр. – воєнний аташе в Афганістані та Японії. У 1931 р. вчився в академії Генштабу Німеччини. В 1931-33 рр. – командир корпусу. 1933-35 рр. – заступник командуючого Північно-Кавказького воєнного корпусу, заступник інспектора вищих воєнних учбових закладів. З 1935 р. призначений заступником командуючого Ленінградського військового округу. В червні           1937 р. заарештований та розстріляний разом з М.Тухачевським. Автор статей з військово-теоретичних питань, нарисів та спогадів, зокрема про події               1918-20 рр. в Україні.

ЛІТЕРАТУРА

1.     Довідник з історії України. // Видання в трьох томах. – К., 1995 – Т. 2. С. 421-422.