МОГИЛЯНСЬКА ЛАДЯ  (Лідія) МИХАЙЛІВНА походить з талановитого роду Могилянських, який дав українській літературі письменника і критика, засновника роду Михайла Михайловича Могилянського, талановитого поета Дмитра Могилянського (псевд. Дмитро Тась), поетес і журналістів Ладю і Олену.

Життя всіх Могилянських закінчилося через переслідування сталінським режимом.

Ладя (Лідія) Могилянська народилася 7 листопада 1899 року в Чернігові. 1917 року закінчила гімназію в Петербурзі. На початку 20-х років ХХ ст. – навчалася в Чернігівському інституті народної освіти. Друкуватись почала з 1919 року в журналі «Просвещение» (Чернігів), «Зоря» (Дніпропетровськ), «Червоний шлях», «Літературно-науковий вісник», «Всесвіт», «Життя й революція».

1929 року її було заарештовано і засуджено до страти у справі СВУ. Потім смертний вирок замінили на 10 років виправно-трудових таборів. Працювала на будівництві Біломорканалу, каналу Москва-Волга, відбувала покарання на Соловках.

На будівництві каналу Москва-Волга Ладя працювала по найму співробітницею літературно-художнього журналу «На штурм траси».

Там вийшла її перша книга «Два канала» (1935 рік). Деякі з віршів були покладені на музику і стали піснями. 21 серпня 1936 року Ладя була прийнята кандидатом у Спілку письменників СРСР. 2 травня 1937 року Всесоюзне радіо транслювало святкову передачу про завершення будівництва каналу, підготовлену Л.Могилянською, а через кілька днів її заарештували за сфабрикованою справою про участь у контрреволюційній терористичній організації (міфічній). 6 червня 1937 року цю талановиту жінку було розстріляно. Реабілітовано у 1957 році.

ЛІТЕРАТУРА

1.     Журавльова Т. Двічі засуджена до страти. // Г. «Деснянська правда», 23 листопада 1999 року.

2.     М.Кутинський, І.Шишов. Некрополь України. В ж-лі: «Дніпро», № 5-6 – 2004. – с. 143.