У червні 2008 року надійшло сенсаційне повідомлення: у Батурині неподалік від церкви Воскресіння Господнього виявлено підземний хід. У колишню гетьманську столицю терміново виїхали фахівці Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Це досвідчені археологи: Володимир Руденок, завідувач відділом наукових досліджень печер та пам’яток археології і Тетяна Новик, науковий співробітник відділу фондів. Науковці обстежили виявлену порожнину.
Підземний хід за попередніми даними можна датувати ХVІІ-ХVІІІ ст. Археологам вдалося пройти тунелем лише 9 метрів, далі підземний хід виявився заваленим. Печера створена людьми і завершується біля річки Сейм. На початку тунель має ширину 3 метри, тобто ним можна було проїхати й на коні. Деякі науковці висловили припущення, що виявлена печера – потаємний підземний хід через який у 1708 році зрадник полковник Ніс провів російські війська Меншикова в оточений Батурин.
Згадаймо листопад 1708 року. Меншиков кілька разів кидав свої війська на стіни Батурина, але українські козаки мужньо захищали місто та його укріплення. Рови заповнилися трупами, але запекла битва тривала й за стінами Батурина. Меншиков вирішив відступити від Батурина й навіть перейшов річку Сейм. Він мусив поспішати, бо вже наближалися шведи із гетьманом Мазепою. Але тут на допомогу Меншикову прийшов прилуцький полковник Ніс. Він допоміг увійти в місто військам Меншикова через потаємний хід вночі, коли козаки спали…
Науковці вирішили продовжити дослідження таємничого підземного ходу. Згодом підземним ходом зацікавився і Президент України. У червні він відвідав Батурин та ознайомився з ходом виконання ремонтно-реставраційних робіт на території Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». Хоча охорона була категорично проти, Віктор Ющенко спустився в тунель і оглянув його. Відроджували підземний хід шахтарі – ВАТ «Донвугілляпостачання». За словами головного інженера підприємства, бригада шахтарів в кількості 15 чоловік працювала на території Батуринської фортеці з 28 липня. За цей час вони зробили 57 метрів прокопу в перерізі 4 метри. Було вивезено 600 тон породи. Хоча роботу такого профілю підприємство виконувало вперше, але технологія прокопу майже така сама, як і на шахті. Люди працювали цілодобово: в три зміни по 8 годин. В кожній зміні працювало п’ятеро шахтарів. Зрозуміло, що будівництво підземного було ходу набагато легше, ніж у XVII ст., оскільки нині існує сучасне оснащення, яке дозволяє працювати у темряві.
Нині таємничий підземний хід відновлено. Нещодавно його відвідав археолог Володимир Руденок, він спокійно, хоча і в темноті, пройшов таємничим тунелем від початку до завершення. Мовби ходив підземеллям ще у тривожному ХVІІІ століті.