Збірка рукописних книг Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського налічує 286 пам'яток писемності XVI - XX ст. Серед них особливу увагу привертає синодик Крупицького монастиря, що є унікальною пам'яткою історії та мистецтва нашого народу.
Започаткував синодик у 1687 р. святий Димитрій Ростовський, який з І 686 по 1692 рр був ігуменом цього монастиря. Він написав передмову, замовив іноземний папір, запросив для його художнього оформлення та запису висококваліфікованого майстра ієромонаха Полтавського монастиря Серафіона Захарієвича. Останній прикрасив сторінки книги 11 бароковими рамками для запису родів, ломбардами, ініціалами, 12 заставками, в'яззю. Загалом усе художнє оздоблення, виконане ієромонахом Серафіоном, несе в собі характерні риси так званого українського чи козацького бароко із сильним народним елементом, відтвореним на дуже високому фаховому рівні.
Проте час не пощадив синодика Д. Ростовського. Втрачено титул, багато аркушів (залишилось тільки 28 аркушів XVII ст., хоча позначки зошитів дають можливість припустити, що їх було близько 100). Тому в 1821 р., коли монастир уже вкотре постав із небуття, за наказом ігумена Гервасія диякон Аврамій Гончарев реставрував книгу. Він додав аркуші, яких бракувало, зробив новий титул та нові заставки, а також відремонтував обкладинку. Зміст синодика збагатився цікавими відомостями щодо історії монастиря. Саме вони стали в нагоді Філарету Гумілевському, коли він писав "Історико-статистичний опис Чернігівської єпархії"".
Після революції 1917 р. синодик потрапив до Конотопського краєзнавчого музею, а після 1937 р. його було передано до Чернігівського історичного музею. Зараз у ньому 124 аркуші 1687, 1816 рр., які вміщені в обкладинку з дубових дощок, обтягнутих зеленим оксамитом. У радянські часи синодик перестав бути предметом наукових розвідок. Щоправда, у 9-му номері "Родоводу" за 1994 р. зроблено аналіз його художнього оформлення. Проте інформація, що стосується історії церкви в нашій країні, а особ¬ливо генеалогії козацьких та інших родів, яка міститься на сторінках синодика, дуже актуальна і цікава й ще чекає на вивчення. Виходячи з цього, співробітники Чернігівського історичного музею підготували для публікації текст унікальної пам'ятки, аби загал дослідників мав змогу використати її у своїх пошуках. У сучасному виданні збережено структуру тексту, мовні та стилістичні особливості, за винятком літер, що вийшли з ужитку, титла розкрито в дужках, кириличні дати передано арабськими цифрами.
| 
