Судячи з наявності матеріалів роменської культури, які траплялися під час розкопок мало не на всій території сучасного Батурина - від городища до траси Київ — Москва (переважно вздовж краю траси), у IX — X ст. тут був один з важливих осередків сіверян, що складався, ймовірно, з кількох поселень. Численні пізніші перебудови практично знищили культурний шар цієї доби в центральній частині Батурина. Проте топографія місцевості дозволяє припускати, що ядром цього гнізда було городище, котре виникло ще за доби раннього залізного віку (юхнівська культура) на високому мисі лівобережної тераси р. Сейм. Як і більшість подібних центрів, він, вірогідно, припинив своє існування наприкінці X чи на початку XI ст., після остаточного входження Середнього Подесення та Нижнього Посейм'я до складу Давньоруської держави.
Коваленко В., Ситий Ю. Давньоруський Батурин // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. - Переяслав-Хмельницький, 2005. - Вип. 16.-С. 237.
| 
