Воскресенська церква в місті Ічня

Цікава історія храму Воскресіння Христова , що знаходився всередині земляного замку на колишньому ринковому майдані. На місці нинішньої Воскресінської церкви ще 1649 року був дерев’яний Воскресінський храм. В літописі Рігельмана сказано: "1662 г. собранные в город Ичню
полковником Нежинским Золотаренком полковники , старшини, сотники
и именитые козаки избрали там гетьмана полковника переяславского Якима Самченка (Якима Сомка) и присягали ему в соборной церкви и его гетьмана заставили присягать.” Далі сказано, що ця церква згоріла того самого дня, коли невинного, оббреханого Якима Сомка взяли під варту. Про це згадує у своїй книзі "Чорна рада” Пантелеймон Куліш.
Після пожежі на місці знищеної вогнем церкви в 1663 році збудували нову, знову ж таки дерев’яну . У жовтні 1801 року від пожежі , що сталася в хаті військового товариша Данила Сологуба згоріла трипрестольна Воскресінська церква, дзвіниця з усіма дзвонами і двома храмами під нею, понад 30 багатих будинків, богодільня. У цьому морі вогню храм святого Миколая , який теж був у небезпеці залишився неушкодженим .
Існуючий нині кам’яний Воскресенський храм побудований стараннями прихожан при особливому піклуванні настоятеля протоієрея Федора Копитовського і військового товариша Олександра Михайловича Романовича, який сам жертвував на храм скільки міг , збирав пожертви між людей. Закладено нову кам’яну церкву 1806 року, а освячено в 1810 році . Виконано у візантійсько-російському стилі. Це хрестоподібний храм з трьома напівокружностями. Престолів у холодному храмі два: Воскресіння Христова і святого великомученика Георгія . Іконостас прекрасної різьби розташований в один ярус, добре
визолочений. Коштував він понад 2000 карбованців сріблом. Ікони роботи іконописця Кулагіна . В 1846 році на пожертву купецької дружини Єлизавети Скопиної була добудована до холодної церкви тепла кам’яна з двома престолами в ній: во ім’я святої великомучениці Варвари і чудотворця Вороніжського святителя Митрофана. Престол святого Митрофана побудований на пожертву купця третьої гільдії Василя Маслова . В зв’язку з наявністю теплої церкви в західній стороні на пожертву прихожан побудована двохповерхова кам’яна дзвіниця. Висота її від землі до хреста 16 сажнів. Найбільший дзвін важив 267 пудів. Він був відлитий в 1850 році на заводі ніжинських купців братів Чернових . Увесь храм займає простір більше 23 сажнів в довжину. Обнесений з двох сторін ( північної і західної ) кам’яною огорожею, закінченою в 1860 році. В храмі крім ікон були 3 гробниці, срібний хрест вагою в два фунти, 6 Євангелій і інші цінні церковні книги .