|
|
У розділі матеріалів: 63
Показано матеріалів: 46-60 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 » |
На початку ХV століття кілька родин поселилися на берегах річки Смолянки, утворивши тим самим окремі хутори, що називалися за іменами засновників: Лебедівка, Бухарівський, Дзядзков, Лашин Кут, Ігнатенків, Білужин, Рашитов і Верби.
У 1460 році всі ці хутори злилися в одне селище, що згодом одержало назву Ольховки – від густих навколишніх лісів.
|
З 1937 року селище носить ім'я письменника Михайла Коцюбинського. Колись у давнину сучасне смт. Михайло-Коцюбинське мало назву Козел. Стосовно попередньої назви села маємо цілу купу версій:
1. Серед старожилів села збереглася легенда, що нібито першим поселенцем була людина з «козлиною борідкою», яка припливла по течії давньої річки.
2. Першими поселенцями на березі річки Козел були жителі Булах та Козел. Більш багатим був Козел, і від його імені пішла назва поселення.
|
|
У давні часи, на території сучасного села Ладинка Чернігівського району оселилися козаки. Вони робили велики човни – «ладьї», звідси й пішла назва сучасного села.
Існує припущення, що в основі назви села лежить прізвище «Ладонка» (російська імператриця Катерина II передала частину населення села вдові дійсного статського радника Ладонці), однак село засноване було у I половині ХVI століття, ще за 150 років до епохи правління Катерини II (1762-1796 рр.)
|
Через місцевість, де пізніше було засновано сучасне село Киїнка, проходив шлях на Київ. На цьому шляху, на місці сучасного села, стояла корчма, де зупинялись проїжджі люди.
За розповідями старожилів, господарем корчми був Киян, а тому село і назвали Киїнкою.
Кажуть ця історія трапилася на початку ХVII століття. Хоча традиційно прийнято вважати, що село Киїнка Чернігівського району виникло ще в ХI-ХII століттях, в епоху Київської Русі.
|
Колись, у давні часи сучасне село Іванівна Чернігівського району мало назву Янівка.
Засноване село було близько 1585 року. За розповідями старожилів, тут жив поміщик, який одержав у спадщину до 15 сімей кріпаків. Пізніше сюди були переселені кріпаки з села Халявин Чернігівського району.
Під час походу поляків у 1610-1612 роках через село проходили польські війська під командуванням магната-воєводи Яна, котрий захопив навколишні села.
|
Кажуть, що раніше село називалося Калачівка. Було це дуже давно, в ті часи, коли чумаки ходили в Крим по сіль. Саме через нинішню Количівку пролягав Чумацьких шлях.
Дуже часто чумаки зупинялись тут на відпочинок, бо між Києвом та Черніговом було мало великих сіл, до того ж у селі була церква. Отож мешканці села, щоб якось заробити грошей, випікали різні їстівні тістечка, пиріжки та в більшій частині калачі, бо на виготовлення калачів йшло менше борошна.
|
На в'їзді в Корюківку подорожніх зустрічає кам’яний хрест. Його встановив настоятель місцевого Свято-Вознесенського храму Олександр Яворський після жахливої дорожньої аварії, коли у їхню машину врізався трактор. Але, дякуючи Богу, ніхто з пасажирів не постраждав.
Коментар з цього приводу надав Олександр Яворський: «На знак подяки за те, що Господь зберіг нам життя, я поставив на місці аварії хрест із молитвою.
|
У селі Брусилів Чернігівського району погибельним місцем тутешні жителі вважають урочище Піски – лісок обабіч виїзду з села на дорогу «Чернігів-Грем'яч».
Майже щороку тут в автоаваріях постійно гинуть люди. А дорога ж рівна – ні поворотів, ні вибоїн.
За легендою під час Великої Вітчизняної Війни поліцаї пограбували Брусиловську церкву. Коли довезли пограбовані ікони до Пісків, почали знущатися над іконами – топтали їх, паплюжили. Коли ж вони почали від’їжджати до густого лісу у селі Піски
|
Паломницький туризм пов’язаний з пам’ятками Батуринського жіночого Миколо - Крупицького монастиря,
який розташований у с. Осіч Обмачівської сільської ради Бахмацького
району., історія заснування якого сягає домонгольських часів. В
монастирі перебуває відома Чудотворна ікона Святого Миколая, з якою
пов’язують назву і походження монастиря. Серед визначних архітектурних
споруд монастиря - дзвіниця (1823 – 1825), трапезна Преображенська
церква (1803), будинок настоятеля (1838).
|
На території району діє літній оздоровчий табір "Мрія" на базі ЗОШ с. Курінь Бахмацького району на 100 місць. Табір працює в три оздоровчі зміни протягом червня – серпня, розташований в мальовничому лісовому масиві.
|
Перспективи
розвитку зелений туризм має в зоні відпочинку поблизу р. Сейм в
населених пунктах Батурин, Обмачів, Осіч, Матіївка, Митченки. В літній період в зазначених селах мешканці здають приватні садиби для проживання відпочиваючим.
Серед інноваційних проектів розвитку
“зеленого” туризму – створення туристичної бази на березі р. Сейм з
організацією сплаву на плотах.
В планах розвитку «зеленого» туризму –
залучення приватних інвестицій для створення туристичного центру на
базі дендропарку та існуючих історичних будівель в с. Тиниці.
|
|
Залізничне
Вокзал станції Бахмач Пасажирський – вул. Дзержинського,12 а
Телефони: начальник вокзалу 5-19-26
заступник начальника 3-31-24
квиткові каси 2-91-62; 2-91-38
довідкова 2-91-50
|
Центр поштового зв’язку “Укрпошта” - вул. Дзержинського, 7а
Телефон 3-47-90; 3-11-45; 5-31-30
Міське відділення зв’язку №1 –вул.. Жовтнева,57, телефон 3-11-39
Міське відділення № 2 – вул. Б.Хмельницького,6, телефон 2-11-39
Міське відділення № 3 – вул. Дзержинського, 7а, телефон 3-47-18
|
|
АБ “Експрес-банк” – вул. Першотравнева, 33, телефон 44-0-14,5-19-23
ВАТ “Ощадбанк” – вул. Дружби, 2, телефон 3-12-15; 3-12-12; 5-19-37
ЗАТ КБ “Приватбанк” – вул. Жовтнева, 31,телефон 3-11-60; 3-11-78; 5-19-17
Кредитна спілка “Деснянська” – вул. Я.Мудрого, 27, телефон 2-16-88
|
- вул. Жовтнева, 26, телефон 5-19-44
- вул. Жовтнева, 42, телефон 3-15-85
- вул. Тиницька, 2, телефон 3-16-28
- вул. Жовтнева, 62, телефон 5-31-64
| |
