Пізньої осені 1708 р. полум'я Північної війни докотилося до кордонів Гетьманщини. Король Швеції Карл XII з метою благополучної зимівлі несподівано рушив до Новгород-Сіверська. Керманич Української козацької держави Іван Мазепа, шукаючи шлях виходу з-під постійно зростаючого тиску Петра І, приймає доленосне рішення приєднатися до його найбільшого противника - Швеції. Залишивши 8-ми тисячний гарнізон в Ба-турині, гетьман вирушає на північ Черні-гово-Сіверщини, щоб з'єднатися з Карлом XII. Під час переговорів головним змістом військового союзу мазепинців зі шведами було визначено незалежність України. Свою столицю Батурин Іван Мазепа доручає довіреній особі - наказному гетьманові Дмитру Чечелю та генеральному гарматному осавулу Фрідріху Кенігсеку, котрим в поміч було залишено 4 сердюцьких полки і частини Лубенського, Миргородського та Прилуцького полків. Дізнавшись про крок Мазепи, Петро І посилає свого вірного підданого, генерала Олександра Меншикова з 20-тисячним військом здобути гетьманську столицю. Підійшовши до міста 30 жовтня, Меншиков вимагає впустити московське військо в фортецю, але наштовхується на відмову. Меншиков здійснює кілька штурмів, але захисники мужньо відбивали кожен наступ. Врешті темрява розвела противників, і росіяни відступили на інший бік річки Сейм. Отримавши звістку про наближення україно-шведського війська, вони готуються до відступу. Та в ніч з 1-го на 2-ге листопада до московського табору пробирається зрадник, посланець наказного прилуцького полковника Івана Носа старшина Соломаха, який вказує таємний підземний хід у місто. Саме через нього під покровом темної ночі в Батурин проникає частина московських солдатів, а рано - вранці почався запеклий бій, під час якого всіх захисників і мирне населення було знищено. Окрім бату-ринців жертвами погрому стали й мешканці околиці, котрі шукали прихисток за мурами фортеці. За висновками українського історика Сергія Павленка в Батурині тоді загинуло біля 14 тисяч людей. Наразі вперше за багато десятиліть відзначення Батуринської трагедії було підняте до рівня державної ваги. Президент України В.Ющенко найбільш послідовно з усіх українських президентів підійшов до питання відродження української святині - Батурина. Одним з заходів в цій великій справі став Указ Президента України № 995 від 9.10. 2007 р. "Про 300-роковини військово-політичного виступу гетьмана І.Мазепи та україно-шведського союзу". 14 листопада цього року у Батурині відбулись заходи, присвячені вшануванню жертв Батуринської трагедії 1708 р. На церемонію прибули поважні гості: Міністр культури і туризму В.Вовкун та його заступник М.Яковина, голова Чернігівської облдержадміністрації В.Хоменко, начальник управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації С.Мойсеєн-ко, начальник Чернігово-Сіверської археологічної експедиції В.Коваленко, декан історичного факультету Чернігівського педагогічного університету О.Коваленко, автор книг про Батурин С.Павленко, представники районної держадміністрації, директор Львівської галереї мистецтв Б. Возницький, львівський меценат Т.Ло-зинський, батуринці та гості з багатьох міст і сіл України. Таїнство освячення замкової церкви Воскресіння Господнього було здійснене Єпископом Чернігівським і Ніжинським Іларіоном у супроводі отців різних парафій та вірян. Далі відбулося перепохо-вання останків героїв Батуринської оборони в крипті цієї ж церкви. Юнаки в козацьких строях урочисто несли сім трун, накритих, за старовинним звичаєм, червоною китайкою. Після панахиди труни було розміщено на місці їх вічного спокою. Після цього поважні гості поклали квіти до пам'ятного знака жертвам Батуринської трагедії 1708 року, низько вклонившись подвигу батуринців.
