В результаті реформ 60-70 -х років ХІХст. в Російській імперії було створено виборні представницькі Установи місцевого адміністративно-господарського управління. В Батурині діяли волосна і земська управи, хоча земська, згідно реформи, діяла лише в повітових містах.
В ХІХ ст. у повітах влада належала земському суду (до 1837 р. він називався нижній земський суд) на чолі з капітаном-справником. Земський суд був паралельно адміністративно-поліційною установою і судовим органом, виконував функції нагляду за станом порядку, забезпечував виконання повинностей і сплату податків тощо. У губерніях України (крім Слобідсько-Української) склад земських судів призначався губернським правлінням, причому лише з дворян, а голови судів - земські справники - призначались Сенатом за поданням губернатора, погодженим з міністром внутрішніх справ.
Для управління державними селянами були створені волості, очолювані волосними правліннями, до яких входили волосний голова, старости і писар. До судової системи в Україні входили і селянські суди, які розглядали дрібні цивільні і кримінальні справи за звичаєвим правом. У 1828-1829 рр. судочинство в Україні було переведено на російську мову.
В ХІХ ст. в Батурині розташовувалось земська управа, діяло земське училище, бібліотека, лікарня а також діяв земський суд. Для земського суду було побудовано приміщення , яке було 22 м в довжину та 7м в ширину. В ньому було п'ять кімнат, які опалювались 15 грубами, була також прибудована тюремна кімната.
Нажаль на сьогодні не встановлено місце розташування цього приміщення. Ймовірно приміщення суду було побудоване з дерева, тому і не дійшло до наших днів. Збереглась лише одна світлина з зображенням судового процесу в земському суді, та схематичне креслення самого приміщення.
Джерело: Любов Кіяшко
|