|
|
Головна » Сторінки історії
 І це буде не новобудова, а частина стародавньої архітектурної пам’ятки. Мова йде про Колегіум та його дзвіницю, яка відокремлюється від будівлі. Звісно, про Пізанську вежу – це перебільшення, жарт, але кожен жарт має певний відсоток правди.
- Дзвіниця відходить від основного корпусу, - розповідає генеральний директор Національного Чернігівського архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Юрій Соболь. |
 Обважнілою ходою відійшов у минуле вересень. Потроху, на деревах згасають зелені барви літа – наступає чарівна осінь. Але ж яка осінь? Яскрава, сонячна та сповнена безліччю пахощів. Все це справжнє осіннє дійство можна побачити на власні очі у Національному історико-культурному заповіднику «Качанівка».
Маневруючи між службовими будівлями заповідника, ви вийдете до центральної алеї регулярного парку, що веде до славнозвісного палацу, який прикрашають леви з декора
...
Читати далі »
|
 На Болдиній горі, з правого боку, як іти до могили М. Коцюбинського можна побачити стару могилу, її легко впізнати по чорній залізної огорожі і пофарбований в зелений колір цементного надгробків.
Дата народження і смерті відсутні. Коли ми поцікавилися у літньої жінки, що продавала квитки в Антонієві печери, хто ж такий схімонах Герман, вона знизала плечима і невизначено відповіла: - Та хто його знає. Кажуть, жив колись при Троїцькому монастирі такий самітни
...
Читати далі »
|
 Історики вважають, що українське козацтво виникло в 1480-х роках, але тільки в середині XVI століття кількість козаків зросла настільки, що козацьке військо почало впливати на перебіг політичних подій в Україні і Європі. Європейські монархи наймали козаків для участі у військових операціях. Спочатку їх основну масу становили селяни -втікачі. Були серед них також позбавлені сану міщани, духовенство, збідніла знать. До козацьких лав уливалися поляки, білоруси, росіяни, татари, але основу
...
Читати далі »
|
 Мені поталанило на українських хуторах, наприкінці сорокових років, зустріти «індусів». Так називали у нас тих людей, які не побажали вступити до колгоспу. Ці вельми стійкі люди, яких держава позбавила всього і прирекла на поступове вимирання, зберегли велич душі, величезні скарби давніх традицій та культури.
Годиться зазначити, що для українства не притаманна виняткова одноосібність. Його характеризують такі чесноти, як товариськість, побратимство, справжня колективна праця, яка сягає джерел далекої історичної сивизни: толока на будівництві хат, копання кри
...
Читати далі »
|
 За останні роки тема старообрядництва в Україні та на Чернігівщині зокрема стає все популярнішою. Даною проблематикою активно займаються такі науковці, як Ю. Волошин, В. Мордвінцев, Г. Станкевич, С. Таранець та С. Мащенко. Вводяться до наукового обігу нові джерела, що стосуються переважно подій
XVIII ст. Проте цілий ряд аспектів даного питання все ще залишається малодослідженим. Зокрема, це стосується будівництва старообрядницьких монастирів на Чернігівщині. Незважаючи на те, що пра
...
Читати далі »
|
 20 років тому (1989) у Новгороді - Сіверському відкрито меморіал «Слово о полку Ігоревім».
60 років тому (1949) створено Чернігівське обласне відділення Республіканського товариства для поширення політичних і наукових знань УРСР - «Знання».
240 років тому народився І.П
...
Читати далі »
|
 На східній околиці Козельця, праворуч від дороги на село Данівка, знаходиться старовинна садиба Покорщина. За народними переказами, вона названа на згадку про ті часи, коли російська цариця Єлизавета «покорилася» своїй свекрусі – матері Олексія Розумовського.
За переказами, імператриця Єлизавета Петрівна у супроводі графа Розумовського і всього двору вирішила відвідати батьківщину свого чоловіка. Особливим пунктом маршруту стояло полкове місто Козелець, куди перебрали
...
Читати далі »
|
 Семь святых мучеников Маккавеев: Авим, Антонин, Гурий, Елеазар,
Евсевон, Адим и Маркелл, мать их Соломония и учитель их Елеазар
пострадали в 166 году до Рождества Христова от нечестивого сирийского
царя Антиоха Епифана. Приверженный к эллинскому культу, Антиох Епифан
ввел в Иерусалиме и всей Иудее языческие обычаи. Он осквернил храм
Господень, поставив в него статую языческого бога Зевса Олимпийского, к
поклонению которому принуждал иудеев. Многие отпали тогда от Истинного
Бога.
...
Читати далі »
|
 Доба гетьмана Івана Мазепи (1687-1709 рр.) – людини виняткових дипломатичних та адміністративних здібностей посідає особливе місце в історії України. Діяльність гетьмана була направлена на створення власної незалежної держави на те, щоб Україну підняти на рівень європейської культури.Мазепа був відомою постаттю в тодішній Європі. Вихідець із козацького роду, він був високоосвіченою людиною. Освіту отримав в Києво-Могил
...
Читати далі »
|
 З Черніговом пов'язана поява першого твору жанру подорожей, який був тогочасним бестселером часів Київської Русі та в інших країнах Європи. Ним є «Життя і ходіння Даниїла». Вважається, що цей твір написав ігумен одного з чернігівських монастирів преподобний Даниїл, який залишив нам чи не самий яскравий твір паломницької літератури. Цей твір являє собою щоденний детальний опис його паломницької подорожі у так звану «святу землю» Палестину в 1106-1107 роках. Місія ченця-дипломата полягала в том
...
Читати далі »
|
 У Чернігові
збереглась вілла, побудована в кінці ХIХ століття поміщиком, предводителем
дворянства Чернігівського повіту Григорієм Глібовим. Існує дуже цікава легенда,
яка розповідає, що Г. Глібов, перебуваючи в Парижі, зустрів жінку яка йому дуже
сподобалась, і запросив її до Чернігова, але вона відмовилась. В свою чергу,
щоб привабити її, він побудував цей готичний будинок, який був схожий на
невеликий лицарський замок.
...
Читати далі »
|
 24 липня за церковним календарем – Рівноапостольної Ольги, великої княгині Руської. Велика княгиня Руська Ольга, у святому хрещенні Єлена, дружина князя Ігоря була першою українською християнкою.
Літописці по-різному оповідають про місце народження та походження
Великої княгині. Одні пишуть, що вона була родом із Ізборська, інші, що
вона – правнучка Гостомисла, який князював у Новгороді. Літописець
Нестор розповідає, що Ольга народилася на Псковщині, росла язичницею і
з юних літ
...
Читати далі »
|
 Про селище Любеч – колишню княжу резиденцію – нині пишуть у місцевих і всеукраїнських засобах масової інформації. Цього року археологи розкопали тут печеру святого Антонія.Археологічну експедицію очолював Володимир Руденок, зав. відділом наукових досліджень печер та пам'яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”. Спільно з студентами Чернігівського педуніверситету та колег
...
Читати далі »
|
 У Чернігові триває робота III Міжнародного польового археологічного семінару «Матеріальна та духовна культура Південної Русі».
Заходи присвячені 100-літтю від дня народження ученого-славіста, дослідника історії Давньої Русі, доктора історичних наук, професора Василя Довженка.
Участь у відкритті семінару взяв голова облдержадміністрації Володимир Хоменко. У вітальному слові до його учасників – відомих істориків та археологів – він, зокрема, розповів про найбільш відомі пам’ятки історії
...
Читати далі »
|
 Українська козацька держава - Гетьманщина стала ключовим явищем в історії національного державотворення. Майже півстоліття столицею Лівобережної України, офіційною резиденцією гетьманів був Батурин. Починаючи з 1669 р. тут розміщувались і функціонували вищі урядові установи, мешкали представники козацької старшини, які, не шкодуючи сил і коштів, розбудовували Батурин, зводили храми й оселі, оздоблювали їх творіннями вітчизняних та іноземних митців. Зруйнований улистопаді 1708 р. каральним загоном російського ві
...
Читати далі »
|
 80 років від дня народження Б.М. Прокоповича (1929-1980), українського режисера. 70 років від дня народження П.М. Мовчана (1939, українського поета, кінодраматурга, перекладача, громадського діяча. 1940 року народився Іван Григорович Сокульський (помер 1992 р.), український поет, правозахисник. <
...
Читати далі »
|
 В історії кожного народу і кожної держави є події, про які нащадки завжди згадуватимуть із вдячністю. Однак в умовах колоніального стану така традиція порушується, бо загарбники прагнуть стерти славні події з пам’яті поневоленого народу, аби пригальмувати процес національного відродження, боротьби за національну незалежність.
|
|
|
