 І це буде не новобудова, а частина стародавньої архітектурної пам’ятки. Мова йде про Колегіум та його дзвіницю, яка відокремлюється від будівлі. Звісно, про Пізанську вежу – це перебільшення, жарт, але кожен жарт має певний відсоток правди.
- Дзвіниця відходить від основного корпусу, - розповідає генеральний директор Національного Чернігівського архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Юрій Соболь. - Це було зафіксовано ще у 70-х роках. У свій час робилися і бандажі, і залізні направляючі. На де¬який час ситуація стабілізувалася, однак протягом останніх 5-6 років проблема загострилася.
Але ж дзвіниця - не єдина проблема Колегіуму. Юрій Соболь занепо¬коєний: об'єкт загалом в аварійному стані. Потрібні чималі кошти на ремонтно-реставраційні роботи.
«Ми б'ємо тривогу вже не перший рік, тому що по фасаду, як ви бачите, пішли тріщини: просідає фундамент. Сама будів¬ля збудована на насипному валу - це колишня оборонна споруда. Техніка побудови подібних валів така: робилися вели¬кі дерев'яні кліті, в них засипалася земля, глина, каміння, на них ставилися другі кліті, і так далі... З часом ці кліті гниють, на їх місці утворюються порожнини, туди потрапляє вода. Водопровідна система також «допомагає» просіданню ґрунтів. Після того, як у 50-ті роки до Колегіуму були прокладені ці труби, вони не мінялися повністю, хіба що частково».
Генеральний директор заповідника запевняє, що про проблеми Колегіуму знають високопосадовці не тільки в Чернігові, а й у столиці. Допомога надходить, але частково. Ремонт почався ще у 2004 році. Тоді на отриману субвенцію із Державного бюджету відремонтували підвал будівлі - на стіни шестиметрового підземелля наклали гідроізоляцію та вкрили їх сануючою штукатуркою. Тепер у підвалі чисто і сухо. Також перекрили, укріпили балки та деякі стіни. Зроблено й невеликий косметичний ремонт окремих приміщень. «Добре, що ми самі собі трохи заробляємо», - зазначив гендиректор.
Щоправда, заробітки заповідника не такі вже й великі (чи можуть сьогодні багато заробити музеї?).
Та, власне, національною спадщиною має насамперед опікуватися держава. Для реставрації Колегіуму, на¬приклад, готова вже навіть проектно-кошторисна документація.
Говорить Юрій Соболь: «Минулого року нам виділили кошти на проектно-кошторисну документацію з ремонту всього приміщення. У 2008 році ми виготовили документацію на невідкладні протиаварійні ремонтно-реставраційні роботи, вартість яких близько 10 мільйонів гривень». Роботи передбачають: - зміну мережі зовнішніх та внутрішніх водяних мереж;
- підсилення ґрунтів навколо фундаменту. Є така технологія цементування ґрунтів - у порожнини закачується розчин, який буде цементувати навіть не сам фундамент, а ґрунт навколо нього.
- стягування дзвіниці за допомогою бандажів і направляючих. Направляючий пояс буде "підпоясувати" увесь корпус корпус - двоповерхові приміщення.
Будівля Колегіуму фактично складається з чотирьох частин, побудованих у різні часи. І тепер, простіше кажучи, їх треба «склеїти» в одне ціле. Архітектурну пам'ятку потрібно рятувати.
Для чернігівців Колегіум - не просто історична бу¬дівля, яка вже кілька сто¬літь прикрашає Вал. Можна сказати, що це місце, де твориться майбутнє Чернігова. Адже щосуботи та щонеділі до Колегіуму приходять пари молодят: новостворені молоді сім'ї, після РАГСу та церкви, обов'язково «затверджують» свій шлюб саме тут. Не так давно «казковий» ґанок Колегіуму, де так полюбляють фотографуватися молодята та туристи, відремонтували. Справді, не заросте сюди народна стежина.
Але краще, щоб стежина перетворилася на справжню велику дорогу - дорогу для туристів. Про це співробітники заповідника поки що тільки мріють.
Щоправда, кількість туристів, які відвідують Чер¬нігівські пам’ятки, щороку зростає. Але хотілося б, щоб туристична галузь у нашому місті стала справді потужною. Для цього, вважає Юрій Соболь, спершу потрібно вкласти капітал, аби потім мати прибуток. Інфраструктура, реклама, різноманітні агітаційно-роз'яснювальні акції, участь у всеукраїнських та міжнародних туристичних виставках - все це дасть змогу привернути увагу туристів до Чернігівщини. А подивитися їм тут є на що. Один лише Колегіум можна кілька днів вивчати. Юрій Соболь із задоволенням розповідає історію цієї пам'ятки: «Сучасний Колегіум - архітектурна пам'ятка національного значення.
Навіть не спеціалістам видно, що будувався він у різні часи. Найстаріша частина споруди - крайня західна частина. Вона ще у ХУІ-ХУІІ століттях використовувалася як келії Борисо-Глібського монастиря. А вже у 1700-1702 році коштом гетьмана Івана Мазепи над двоповерховими монастирськими корпусами була добудована вежа, і будинок Колегіуму набув такого вигляду, яким ми його бачимо сьогодні. Через що ми й відштовхуємося саме від 1702 року - дати побудови цього ансамблю. Свого ча¬су гетьман Мазепа доклав чимало зусиль для побу¬дови цієї споруди.
У 50-х роках минулого століття була проведена капітальна реставрація та відбудова Колегіуму, оскільки постраждав від артобстрілу в роки Другої світової. Була знайдена керамічна закладна дошка з гетьманським гербом і написом».
Сьогодні Колегіум - частково адміністративна будівля: тут працюють співробітники заповідника «Чернігів стародавній», розміщено кілька музейних комплексів.
Джерело: Назар Поліщук
Деснянська правда
|
