Жив у Любечі купець, дехто каже - ремісник. Мав сім'ю: жінку і двох діточок. Поїхав він якось у своїх справах. Дома залишилась жінка з дітьми.
Сталося так, що мати вийшла з хати, а дітки бавилися поміж собою в кімнаті. Гралися-гралися та й залізли в димар. Повернулася мати до хати, затопила пічку. Дітки і задихнулися там від диму. Коли мати здогадалася, що за біда сталася, - злякалася чоловічого покарання й сама стратила себе.
Приїхав чоловік додому й побачив, що вся сім'я померла. Пішов до церкви, став на коліна, просить Богоматір, щоб змилувалася над сім'єю. Чує: "Поспішай додому". Підходить до хати, його зустрічають жінка й діточки. Є ще один варіант переказу.
Коли загинули від диму діти, чоловік повернувся додому й убив жінку, що недогляділа дітей. У відчаї пішов до річки, сів у човен, поплив по Дніпру і від утоми заснув. Уві сні прийшла до нього Богоматір і сказала, що вся сім'я його жива й чекає на нього. Повернувся він додому, а в хаті живі жінка й діти. З того часу ікону Богоматері вважають чудотворною. Щорічно 19 травня святкують день Любецької Богоматері.
| 
