В. Модзалевський увійшов в українську історіографію як видатний генеалог, архівіст, знавець українського побуту і культури. Більша частина праць вченого пов'язана з вивченням його рідного краю. (В. Модзалевський походив із старовинного шляхетського роду Чернігівщини). Він був завідуючим Чернігівським музеєм української старовини ім. В. Тарновського і завідувачем управління справами Чернігівської архівної комісії. Під час виконання цих обов'язків розгорнув копітку роботу по збиранню та виданню архівних матеріалів, відредагував 9, 10, 11 випуски "Трудов Черниговской губернской ученой архивной комиссии", а 12 випуск був укомплектований зібраними ним матеріалами. У своїй науковій діяльності В. Модзалевський був послідовником А. Лазаревського. Особливий вплив останнього виявився в ранніх працях, зокрема, це розвідка, присвячена Чернігівському полковнику П. Полуботку, а також "Очерки по истории Лохвицкой, Сенчанской, Чорнуской, Куренской й Варвинской сотен, вошедших в состав Лохвицкого уезда". Вже в перших роботах виявляється інтерес дослідника до Гетьманщини, старшини, побуту населення, культури.
Величезним внеском В. Модзалевського в історичну науку є створений ним "Малороссийский родословник". Ця праця нерозривно пов'язана з вивченням Чернігівщини. Адже багато дворянських сімей, родовід яких досліджений в цій фундаментальній праці, походили з чернігівської старшини. "Родословник" є не лише унікальним джерелом для вивчення дворянських родів, але й містить в собі широкі відомості з історії землеволодіння, економічного життя панівних станів України. У своїй праці автор наводить уривки з документів, наприклад з Рум'янцевської ревізії. Значення "Малороссийского родословника" тим більш важливе, що ряд архівних документів, на основі яких він був створений, втрачені. Портрети, якими праця ілюстрована, є цінним джерелом з історії українського образотворчого мистецтва (серед портретів — роботи Шевченка, Мурашка). Працюючи в Чернігові, В. Модзалевський видав багато невідомих його сучасникам документів, серед них цілий ряд актових книг. У "Трудах Черниговской архивной комиссии" (вип.9) були видрукувані "Материалы по истории освобождения крестьян", серед яких особливу увагу привертало "Извлечение из журналов Черниговского дворянского губернского комитета об устройстве и улучшении быта помещичьих крестьян (1858—1859)". Ці матеріали, що стосуються Чернігівщини, дають уявлення про процес визволення селян на всьому Лівобережжі. В 1914 році Модзалевський-у співавторстві з В. Лукомським видав "Малороссийский гербовник", де описано близько 400 гербів Чернігівського дворянства. Вже після смерті вченого була видана одна з найбільш оригінальних його робіт "Гути на Чернігівщині", що складалася з власне дослідження і збірника матеріали*. У цій роботі містяться відомості про географічне розташування гути, заснування її, господаря виробництва, родоводи гутницьких сімей, реєстри рухомого майна. Робота написана на багатому архівному матеріалі і має велике значення для істориків, економістів, мистецтвознавців. Чернігівщині присвячені й інші роботи Модзалевського, серед них: "Черниговские музеи", "Опись лесов и пущ, находящихся в Черниговском полку в 1752 г." і деякі інші. Творчість В. Модзалевського неоціненна для вивчення історії Чернігівщини.
В. Тормозов
| 
