Відомий російський вчений-медієвіст В. Піскорський (1867—1910 рр.) вніс значний вклад у вивчення середньовічної історії країн Західної Європи. Життя і творчість В. Піскорського пов'язані з Чернігівщиною. У 1899—1905 рр. він викладав у Ніжинському історико-філологічному інституті. В працях ряду радянських вчених проаналізовано науковий доробок В. Піскорського, з'ясовані його теоретико-методологічні позиції. До цього часу, однак, науково-педагогічна діяльність В. Піскорського у Ніжинському історико-філологічному інституті та його краєзнавчі інтереси практично не вивчені. В. Піскорський брав активну участь у роботі історико-філологічного товариства при Ніжинському інституті. Він висунув ідею перетворити товариство на "центр вивчення Чернігівщини в історичному, економічному і побутовому відношеннях".
Розвиток краєзнавства, як і інших галузей історичної науки, В. Піскорський не уявляв без копіткої праці з вивчення архівних джерел, зокрема опису цінного архіву Ніжинської грецької общини і магістрату. Активну роботу В. Піскорський проводив по підготовці матеріалів з історії Чернігівщини для XII Археологічного з'їзду, займався дослідженнями ніжинського оточення молодого М. Гоголя. Краєзнавчі студії — не випадкова сторінка творчої біографії В. Піскорського. Причини його інтересу до цієї проблематики слід шукати в громадянській позиції вченого. Невтомний дослідник з широким історичним кругозором, В. Піскорський був впевнений в тому, що історичні знання повинні стати надбанням широких кіл суспільства. Про це свідчить, зокрема, гаряча підтримка В. Піскорським рішення Ніжинського історико-філологічного товариства про поширення історичних знань серед населення шляхом влаштування прилюдних лекцій і те, що вчений підтримав масові виступи ніжинського студентства під час революції 1905—1907 рр.
В. Дятлов
| 
