Вирішальний бій в урочищі Солониця поблизу м. Лубен під час повстання 1594-96 під керівництвом С.Наливайка і Г.Лободи. Після бою в урочищі Гострий Камінь поблизу Білої Церкви (поч. квітня 1596) осн. загони повстанців на чолі з С.Наливайком і Г.Лободою, забравши свої сім'ї, відійшли на Лівобережну Україну. Наприкінці травня 1596 польсько-шляхетське військо на чолі з коронним польним гетьманом С.Жолкевським відрізало шлях відступу до рос. кордону. Селянсько-козацькі повстанські загони спорудили в урочищі Солониця міцно укріплений табір, в якому було 10 тис. чол., але боєздатних наліч. не більше, як 3 тис, решта — члени сімей повстанців і поранені. С.Жолкевський мав бл. 5 тис. жовнірів, крім шляхет.збройних загонів. 16.У.1596 почалася облога табору, що тривала бл.двох тижнів. С.Жолкевський вступив у таємні переговори з Г.Лободою, пообіцявши реєстрівцям амністію. Це викликало між реєстровими і нереєстровими козаками збройну сутичку, в якій Г.Лободу було убито. 26. Українське польсько-шляхетське військо почало гарматний обстріл табору, готуючись 28. V. почати вирішальний штурм. Але вночі проти 28.V. верхівка реєстровців схопила С.Наливайка, М.Шаулу та ін. керівників повстання і видала С.Жолкевському. Під час переговорів польс. -шляхет. військо підступно напало на табір і вирізало кілька тисяч повстанців. Тільки невелика кількість повстанців прорвала оточення і відступила на Запоріжжя.
| 
