Опанас Филимонович Шафонський козацького роду. Батько його був сосницьким сотником. Садиба сотника стояла на південно-східній околиці Сосниці і упиралась у річку Убідь. Поруч росли розлогі верби. Довгими китицями тоненьких гілок вони сягали водної гладі. Тут у старосвітській родині 13 грудня 1740 року народився син, якого назвали Опанасом. Розумний, допитливий хлопець з малих літ був фізично слабким. Батько вважав, що доброго козака з сина не вийде. Тож і вирішив віддати його в науку освіченій людині. Такою, зокрема, виявився німець на прізвище Фоклосов, котрий мешкав тоді у Сосниці. Виняткові здібності проявляв хлопець до навчання. Швидко оволодів німецькою мовою, початковими знаннями. Учитель умовив сотника послати десятилітнього сина на навчання в Німеччину. За рекомендацією Фоклосова в Німеччині хлопця зарахували до середнього педагогічного закладу в місті Галле. Легко давались йому науки. Чудово оволодівши тут навчальним курсом, він вступив на філософський факультет Галльського університету. І тут блискучі успіхи. Після закінчення університету захистив дисертацію на здобуття ученого ступеня доктора філософії. Але вважав — цього ще мало. Жадав нових знань, ширшого кругозору. Поїхав до міста Лейпціга. Склав іспити на юридичний факультет місцевого університету. Успішне навчання, копітка праця. І здобуття вченого ступеня доктора права. Молодий учений захоплювався філософією, правом, іншими галузями науки. Зокрема, історією, архітектурою, мистецтвом, іноземними мовами. Особливо приваблювала його медицина. Тому вирішив здобути ґрунтовну медичну освіту. Поїхав до Страсбурга і вступив на медичний відділ університету. Поряд з навчанням захоплювався в древньому місті старовиною, архітектурою, фортецями, замками, мистецтвом часів Відродження, друкарнею, заснованою ще Гутенбергом. Страсбурзький університет мав багату на той час бібліотеку. Вона налічувала понад 700 тисяч томів. Молодий Шафонський, мов губка, вбирав у себе знання. При цьому ж університеті він захистив дисертацію на ступінь доктора медицини по відділу акушерства і гінекології. У 23 роки з трюма університетськими дипломами і трьома ученими ступенями повернувся в Росію. Став військовим медиком. А коли почалася російсько-турецька війна, очолив медичну службу армії у районі бойових дій. Крім кривавої смерті, на болгарську землю прийшла тоді і "чорна смерть" — чума. В Західній Європі вона вже поглинула десятки мільйонів людей. Стала нещадно косити і російських солдатів та офіцерів. Разом з доктором медицини, уродженцем села Іванівки Чернігівського району Данилом Самойловичем, котрий теж здобув медичну освіту і вчений ступінь доктора наук у Німеччині, й іншими патріотами Опанас Филимонович був у вирі боротьби зі страшною епідемією. Сміливо досліджував її, організовував карантини, ізоляцію хворих. У 1772 році чуму зупинили. В цьому помітна заслуга і Шафонського та Самойловича. Свої спостереження, досвід практичної роботи у боротьбі з "чорною смертю" Ша-фонський виклав у книзі "Опис світової язви, що була у Москві з 1770 по 1772 рр..." Книгу швидко переклали німецькою й іншими іноземними мовами. Автор її прославився як видатний епідеміолог. Згодом вчений юрист Шафонський займав ряд високих посад в правоохоронних органах Росії. Перебуваючи у Німеччині, Росії, мріяв повернутися в рідні краї, нести свої знання землякам. У 1781 році приїхав до Чернігова. Спочатку працював головою карного суду, потім генеральним суддею. Талановиту високоосвічену людину помітив генерал-губернатор Малоросії граф П. Рум'янцев-Задунайський. Він доручив Шафонському зробити ґрунтовне і широке топографічне дослідження Лівобережжя України. Була здійснена велика робота. За результатами її Шафонський підготував книгу "Чернігівського намісництва топографічний опис"... У копітливо зібраних і старанно опрацьованих матеріалах подані цінні відомості про соціальний розвиток Лівобережної України другої половини XVIII століття. У працях Шафонського зі статистики, історії подано етнографічні матеріали, показано соціальне становище різних верств населення, його побут, говірки. Праці заслуговували ще одного вченого ступеня доктора наук. Проте автор не прагнув цього... Вони й понині вважаються важливим історичним джерелом для вивчення історії й економіки Чернігівщини. 27 березня 1811 року Опанас Филимонович помер. Поховали його у Чернігові на цвинтарі Воскресенської церкви. Була його могила, був йому пам'ятник. Були...