Ще за життя Миколу Миколайовича Баклана знали не лише в рідній Макіївці, а й далеко за її межами. Адже маршрути викладача історії, палкого краєзнавця пролягали через архіви та музеї Ніжина, Прилук, Чернігова, Києва та інших міст, його формуляри були в багатьох бібліотеках України. Працюючи в школі, Микола Миколайович писав історію села, де жили його далекі пращури, батьки, де сам народився і виріс. Він завершив свою працю 1975 року, продовжував роботу над збиранням нових матеріалів, але трагічний випадок не дав йому змоги вдосконалити і розширити свою "Історію". Минуло більше 20 років. І ось в наших руках блакитна книжчина, на обкладинці якої золотими літерами написано "М. Баклан. Історія села Макіївки". Друге життя дав рукописові Всеукраїнський благодійний фонд "Відродження села Макіївки Носівського району Чернігівської області". Наприкінці 1995 року в Києві книжка побачила світ. Звичайно, це неабияка подія для села. І не тільки. Адже Макіївка — частинка України. Отож з'явилося слово про ще одну місцину на карті суверенної держави. І це приємно. У передмові до книги кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України HAH України Я. Верменич зазначає: "У книзі Миколи Баклана "Історія села Макіївки", немов у краплині роси, відбилися вся трагічна і героїчна історія українського народу, його болі й надії, його звершення. І нехай декому може здатися, що деякі сторінки її вже не цікаві сучасному читачеві. Поліпшення (прикрашання) історії — справа невдячна. Вона така, яка є, й іншої історії у нас не буде... Книга ця написана людиною небайдужою, щиро закоханою у рідний край..."
| 
