У 1920 році новостворений Новгород-Сіверський музей успадкував частину старожитностей родини Судієнків. Але протягом багатьох років мало хто знав про славний козацький рід Судієнків, який започаткував за часів гетьманщини онук Стародубського полкового судді Андрія Івановича — Степан, котрий після смерті свого батька, новгород-сіверського отамана Івана Андрійовича, першим "стал зваться Судьенком". Протягом останніх років працівниками музею-заповідника "Слово о полку Ігоревім" була проведена значна пошукова робота по вивченню генеалогічного дерева цієї родини, з якою тісно переплітається історія Новгород-Сіверщини. Завдяки пошукам, вдалось майже повністю встановити основні віхи життя та діяльності невтомного збирача пам'яток минулого, археографа-аматора, предводителя новгород-сіверського дворянства Михайла Йосиповича Судієнка (1803—1871). Його перу належить ряд документальних публікацій, що стосуються діяльності окремих осіб, зокрема гетьманів України. Закоханий в історичне минуле свого краю, він досліджував рукописні літописи та ніким не опрацьовані історичні джерела, створивши для цього особисту бібліотеку в с. Очкіне, яка належала до кращих приватних книгосховищ. Завдяки його наполегливій праці була підготовлена ґрунтовна книга в двох томах "Матеріали для вітчизняної історії", вийшов з друку літопис С. Величка. Місцева історія вдячна археографу-аматору за знайдені і збережені ним цінні рукописи із збірки Г. Полетики, а також за появу на світ відомої праці О. Шафонського "Описание Черниговского наместничест-ва", яку він видав у 1851 році на власні кошти. Михайло Йосипович був помітною постаттю серед сузір'я імен українського національного відродження середини XIX ст.
А. Федірко
|