Кубанське козацьке військо - постало наприкінці XVIII ст. на базі Чорноморського козацтва, збільшеного частиною Лінійного війська. На чолі його стояв наказний отаман, який одночасно мав і цивільну владу. Колись широке козацьке самоврядування залишилося лише в станицях: виборні станичний збір, станичний отаман, управління й суд. Землеволодіння було організоване за традиціями Запорозького війська. Козацька земля належала всьому війську і ділилася між станицями на правах користування, а не власності. В свою чергу станиці розподіляли землю між усіма козаками у віці після 16 років на рівних засадах. Військова служба тривала загалом 20 років — причому відбували її козаки у власних строях, з холодною зброєю і на власних конях, крім цього було багато піших пластунських частин. У мирний час військо налічувало 50 тис. стройових козаків. Під час Першої світової війни К.к.в. виставило 37 кінних полків, 22 батальйони пластунів, 9 батарей, 36 окремих кінних нумерних і 11 запасних сотень, що загалом складало близько 100 тис. козаків. Кубанське козацтво - єдина формація українського козацтва, яка проіснувала до 1920 р.
Є. Петренко
| 
