Чернігівщина багата церковними спорудами, та, на жаль, немало з них зруйновано під час війни, боротьби з релігією, недбанням людським.
До пам'ятників старовини належить скит колишнього батуринського Крупицького монастиря Святителя Миколая. Тут свого часу жив і керував монастирем (у 1682-1683 і 1686-1692 рр.) святитель Димитрій Ростовський, тут він писав свої славетні Четьї Мінеї, побудував невеличку келію "для спокійного писання житія святих". Про цю келію писали знавці української старовини М. Костомаров, Л. Лазаревський та ін. Згодом її придбав відомий український бджоляр П. Прокопович (1775-1850 рр.), а після його смерті келію продали з публічних торгів на злам. За це ігумен одержав від чернігівського духовного начальства певне стягнення.
На місці, де стояла келія, батуринські монахи побудували невеличку дерев'яну капличку. Неподалік від неї знаходилась друга каплиця, споруджена монастирем на місці зруйнованої церкви Святителя Миколая. Навколо цих каплиць ховали духовних і мирських осіб. Під час Гетьманщини батуринський Миколаївський монастир став столицею козацтва. Багато козаків доживали свій вік у монастирі.
| 
